Бум. Висота буму над поверхнею землі: мінімальна – 120 см, максимальна – 137 см; ширина: мінімальна – 28 см, максимальна – 30 см; довжина трапів і горизонтальної дошки: мінімальна – 360 см, максимальна – 420 см. Трапи обладнані поперечними планками (товщиною приблизно 1-2 см і шириною приблизно 2-3,8 см), розташованими через рівні проміжки (20-38 см). Нижня частина трапів на довжину 90 см має бути пофарбована в інший колір, що позначає зону торкання (фарбується верхня та бічні поверхні). На межі зони торкання не має бути поперечної планки. Відстань від межі зони торкання до найближчих поперечних планок не має бути менше 10 см.
Гойдалки. Вимоги до ширини гойдалки такі, як до ширини буму; довжина гойдалки: мінімальна – 360 см, максимальна – 425 см; висота центральної осі близько 1/6 довжини гойдалки. Розмір і спосіб фарбування зони торкання такий, як для буму.
Гірка. Гірка складається з двох прямокутних чи трапецієподібних елементів, розташованих під кутом 90 градусів один до одного. Висота вершини перешкоди над землею – 170 см. Мінімальна ширина похилих поверхонь перешкоди – 90 см. Можливе розширення похилих поверхонь донизу до 120 см. Похилі поверхні обладнані поперечними планками (завтовшки приблизно 1-2 см і завширшки приблизно 2-3,8 см), розташованими через рівні проміжки (20-38 см). Нижня частина похилих поверхонь завдовжки 106 см має бути пофарбована в інший колір, що позначає зону торкання (фарбується верхня та бічні поверхні). На межі зони торкання не має знаходитись поперечна планка. Відстань від межі зони торкання до найближчих поперечних планок не має бути менше 10 см. Верхня грань гірки не має бути травмонебезпечною для собаки.
Бар’єри можуть бути простими і складними.
Прості бар’єри представляють собою дві стійки (висота не менше 1 м), між якими встановлюються пристосування різної конструкції для подолання їх стрибком. Мінімальна ширина бар’єра – 1 м 20 см, максимальна – 1 м 50 см. Між стійками можуть бути встановлені: горизонтальні планки, дві діагональні планки (хрест-навхрест), щит без отворів, щит з отворами різних розмірів і форм, “щітка”, інші пристосування.
Складні бар’єри складаються з двох-трьох простих бар’єрів, поставлених поруч один за одним для подолання одним стрибком. Для формування складних бар’єрів використовуються тільки бар’єри з горизонтальними планками. Складні бар’єри можуть бути: рівнобіжні (планки всіх бар’єрів на максимальній висоті стрибка для класу), східні (планка першого бар’єра нижче планки другого бар’єра мінімум на 10 см).
Усі бар’єри, крім щіткового, можуть мати верхню обмежувальну горизонтальну незакріплену планку, що могла б упасти за умов торкання її собакою.
Віадук або стінка. Віадук або стінка являє собою бар’єр завтовшки
18-21 см і завширшки не менше 1 м 20 см. Стінка не має отворів, а віадук має один або два отвори у формі арки. На верхній поверхні цих перешкод кладуться елементи напівкруглої форми, що могли б впасти у випадку торкання їх собакою. Ці елементи входять у загальну висоту перешкоди. З боків віадука або стінки вертикально встановлюються дві тумби 30 см х 30 см х 100 см.
Жорсткий тунель. Внутрішній діаметр жорсткого тунелю – 60 см, довжина – 305-610 см. Конструкція жорсткого тунелю має дозволяти зробити хоча б один поворот.
Слалом виконується між вертикальними стійками круглого перетину, закріпленими на відстані 45-53 см одна від одної. Висота стійок не менше 90 см, кількість стійок – 10-12 для аджиліті і джампінгу, від 5 до 12 для інших трас на розсуд судді. Верхній обріз стійок має бути травмонебезпечним для спортсмена та собаки.
Колесо. Перешкода складається з рами і колеса діаметром від 43 см до 50 см, яке кріпиться до рами за допомогою чотирьох натяжок. Жорстке кріплення колеса до рами не допускається. Рама має бути таких розмірів, щоб була можливість розташувати у її середині колесо на висоті стрибка для будь-якого ростового класу. Конструкція всієї перешкоди має виключати можливість її падіння в момент подолання собакою.
Стрибок у довжину. Стрибок у довжину здійснюється через 2-5 елементів (в залежності від ростового класу), розташованих поперек руху собаки на однаковій відстані один від одного. Довжина елемента від 91 см до 150 см. Висота найнижчого елемента не менше 5 см, найвищого – не більше 26 см. Ширина верхньої поверхні елемента близько 12,5-25 см. Верхня поверхня елемента має невеликий скіс. Зона стрибка визначається по кутах чотирма стійками висотою близько 120 см. Верхній обріз стійок не має бути травмонебезпечним для спортсмена та собаки.