Антидопінгові правила

ЗАТВЕРДЖЕНО                  
Національний антидопінговий центр
Наказ №58 від 30 вересня 2015р.

Антидопінгові правила Національного антидопінгового центру

Київ 2015 р.

ВСТУП
3 серпня 2006 року Україна ратифікувала Міжнародну конвенцію про боротьбу з допінгом в спорті (Закон України „Про ратифікацію Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом в спорті” N 68-V від 03.08.2006) і тим самим прийняла зобов’язання дотримуватися принципів Всесвітнього антидопінгового кодексу, як основи для вживання заходів, передбачених Конвенцією. Ці антидопінгові правила розроблені Національним антидопінговим центром на основі рекомендацій ВАДА та визнані ВАДА такими, що відповідають Кодексу 2015 року. Ці антидопінгові правила затверджені та впроваджені відповідно до зобов’язань НАДЦ, зазначених в Кодексі та направлені на викорінення допінгу в Україні. Дані Правила, є спортивними правилами, які регулюють умови здійснення спортивної діяльності та спрямовані на реалізацію уніфікованих та гармонізованих принципів боротьби з допінгом в спорті. Вони відрізняються за своїм характером від кримінального та цивільного законодавства. Дані Правила не можуть бути предметом розгляду в рамках будь-яких національних вимог та правових стандартів, що застосовуються у кримінальному чи цивільному судочинстві, а також не можуть бути обмежені ними. При розгляді конкретних справ, фактів та проваджень всі суди, дисциплінарні органи та інші уповноважені органи повинні розуміти та визнавати особливий характер цих Правил в рамках реалізації принципів Кодексу, а також той факт, що ці Правила являють собою узгоджену позицію більшості зацікавлених сторін в усьому світі, яка необхідна для захисту та забезпечення чесності спорту.

ФУНДАМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОДЕКСУ ТА АНТИДОПІНГОВИХ ПРАВИЛ НАДЦ
Антидопінгові програми покликані захищати основні цінності спорту. Цю головну цінність ще називають „духом спорту”. Це суть „олімпізму”; прагнення до високої майстерності, яка покликана довести природний талант кожної людини до досконалості. Це чесна гра. Суть спорту – перемога людського духу, тіла та розуму, яка відображається в основних цінностях спорту:
● етиці, справедливій грі та чесності;
● здоров’ї;
● високому рівні результатів;
● особистих якостях та освіті;
● радості та задоволенні;
● командній роботі;
● відданості та відповідальності;
● повазі до норм та правил;
● повазі до себе та інших учасників;
● мужності;
● співдружності та солідарності.

Допінг по своїй суті суперечить духу спорту.

НАЦІОНАЛЬНА АНТИДОПІНГОВА ПРОГРАМА
Національна антидопінгова програма реалізується в рамках світової антидопінгової прогарами, спирається на принципи викладені у Кодексі та направлена на профілактику, попередження застосування та розповсюдження допінгу шляхом впровадження кращих методів організації боротьби з допінгом.
Ці Правила разом із Кодексом та Міжнародними Стандартами є ключовими складовими національної антидопінгової програми. Моделі, керівництва та інші технічні документи ВАДА використовуються як зразки для створення належної нормативно-правової бази. Використання вищенаведених документів покликане гармонізувати та уніфікувати підходи до встановлення політики та процедур в галузі боротьби з допінгом в спорті.
Національний антидопінговий центр був утворений постановою Кабінету Міністрів України №1063 від 25.07.2002 з метою функціонування, як незалежна національна антидопінгова організація України. НАДЦ має необхідні повноваження та відповідальний за:
● планування, координацію, впровадження, моніторинг та підтримку допінг-контролю;
● співпрацю з іншими відповідними організаціями, установами, агенціями та антидопінговими організаціями;
● сприяння проведення взаємних тестувань з національними антидопінговими організаціями інших країн;
● планування, впровадження та моніторинг антидопінгових програм інформаційного, освітнього та превентивного характер;
● пропаганду антидопінгових досліджень;
● рішуче переслідування потенційних порушників антидопінгових правил в межах своєї юрисдикції, включаючи розслідування випадків можливої причепності персоналу спортсмена чи інших осіб до порушення Правил та гарантування відповідного застосування наслідків для цих осіб;
● проведення, у межах своєї юрисдикції, обов’язкового розслідування стосовно персоналу спортсмена у випадках порушення антидопінгових правил неповнолітніми та стосовно персоналу спортсмена, який працював більше ніж з одним спортсменом, визнаним винним у порушенні антидопінгових правил;
● тісну співпрацю з ВАДА під час розслідувань ВАДА відповідно до ст. 20.7.10 Кодексу;
● ініціювання позбавлення частково або повністю фінансової підтримки спортсмена чи персоналу спортсмена, який отримує таке фінансування, під час періоду дискваліфікації за порушення антидопінгових правил.

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВИЛ
Галузь застосування Правил викладена в Статті 1.

СТАТТЯ 1. ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВИЛ

1.1 Застосування правил до НАДЦ
Ці Правила застосовуються до Національного антидопінгового центру.

1.2 Застосування правил до національних федерацій

1.2.1 Умовою одержання фінансової та/або іншої підтримки від Уряду України та/або Національного олімпійського комітету України для кожної національної федерації є прийняття та дотримання умов та духу Національної антидопінгової програми шляхом застосування цих Правил безпосередньо, або зробивши їх невід’ємною частиною свого внутрішнього документа, який регулює діяльність федерації, права та обов’язки її членів та учасників (статут, положення, регламент тощо).

1.2.2 Прийнявши ці Правила та впровадивши їх через свої регламентні документи та правила проведення змагань, національні федерації визнають повноваження та обов’язки НАДЦ для впровадження Національної антидопінгової програми та вповноважують НАДЦ застосовувати ці Правила (включаючи проведення тестувань) до всіх осіб перелічених нижче в статті 1.3, які підпадають під юрисдикцію національної федерації та повинні співпрацювати та підтримувати НАДЦ у цій сфері діяльності. Національні федерації повинні визнавати, чітко дотримуватися та виконувати рішення винесені відповідно до цих Правил, включаючи рішення комісій, які розглядають допінгові справи, про застосування санкцій до осіб, які знаходяться під їх юрисдикцією.

1.3 Застосування до фізичних осіб

1.3.1 Ці Правила застосовуються до наступних фізичних осіб (включаючи неповнолітніх) у всіх випадках, незважаючи на те, чи є ці особи громадянами України або її резидентами, чи ні:

1.3.1.1 до всіх спортсменів та персоналу спортсменів, які є членами чи мають ліцензію будь-якої національної федерації України або є членами партнерської організації будь-якої спортивної федерації України (клуба, команди, асоціації чи ліги);

1.3.1.2 до всіх спортсменів та персоналу спортсменів, які у цій якості беруть участь в спортивних подіях, змаганнях та інших заходах, організованих, скликаних, затверджених та визнаних будь-якою національною федерацією України чи будь-якою організацією, яка є членом чи партнерською організацією національної федерації України (клуба, команди, асоціації та ліги) незалежно від того, де вони проводяться;

1.3.1.3 будь-який інший спортсмен чи персонал спортсмена чи інша особа, яка на основі акредитації, ліцензії чи іншого контрактного документа або іншим чином підпадає під юрисдикцію будь-якої національної федерації України чи будь-якої організації, яка є членом чи партнерською організацією будь-якої національної федерації України (клуба, команди, асоціації чи ліги) у рамках допінг-контролю;

1.3.1.4 всі спортсмени та персонал спортсменів, які в цій якості приймають участь в будь-якому заході, організованому, проведеному, скликаному чи затвердженому організатором національних змагань чи національною лігою, які не входять до складу національної федерації;

1.3.1.5 всі спортсмени, які не підпадають під дію викладених вище пунктів ст. 1.3.1, але які хочуть мати право приймати участь в міжнародних змаганнях чи національних змаганнях, повинні бути доступними для тестувань відповідно до цих Правил не менше ніж за 6 місяців до того, як отримають право брати участь в цих змаганнях.

1.3.2 Ці Правила повинні також застосовуватися до всіх інших осіб, які, відповідно до Кодексу, підпадають під юрисдикцію НАДЦ, включаючи всіх спортсменів які є громадянами чи резидентами України та спортсменів, які перебувають на території України з метою участі у змаганнях чи для тренування, чи на будь-яких інших підставах.

1.3.3 Особи, які підпадають під дію ст. 1.3.1 та ст. 1.3.2 вважаються такими, що прийняли та погодилися з цими Правилами, визнають повноваження НАДЦ впроваджувати ці Правила та визнають юрисдикцію комісій, визначених в ст. 8 та ст. 13, заслуховувати та вирішувати справи та скарги у допінгових справах, поданих відповідно до цих Правил та як умову членства, одержання акредитації та/або участі у вибраному виді спорту.

1.4 Спортсмени національного рівня

1.4.1 З усіх спортсменів, які перераховані в ст. 1.3, спортсменами національного рівня для цілей цих Правил вважаються наступні спортсмени:

1.4.1.1 Спортсмени, які приймають участь у змаганнях не нижче рівня чемпіонату України та Кубку України з виду спорту.

1.4.1.2 Спортсмени, які є членами штатних збірних команд з видів спорту.

1.4.1.3 Спортсмени, які представляють Україну на міжнародних змаганнях в Україні або за її межами. Але якщо будь-який з цих спортсменів визнаний відповідною міжнародною спортивною федерацією спортсменом міжнародного рівня, то для цілей цих Правил він вважається спортсменом міжнародного рівня, а не національного.

1.4.2 Ці Правила застосовуються до всіх осіб, які підпадають під дію ст. 1.3. Разом з тим, відповідно до ст. 4.3 Міжнародного стандарту для тестувань основною цільовою групою плану розподілу тестувань НАДЦ є спортсмени національного рівня та вище.

СТАТТЯ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ДОПІНГУ. ПОРУШЕННЯ АНТИДОПІНГОВИХ ПРАВИЛ
Допінг визначається як випадок порушення одного або більше антидопінгових правил, викладених в п.2.1 – 2.10 ст.2 цих Правил.
Метою ст. 2 є визначити обставини та характер дій, які є порушенням антидопінгових правил. Розгляд допінгових справ буде проводитись на основі тверджень, що одне або більше з цих специфічних правил було порушено.
Спортсмени та інші особи відповідальні за знання того, що є порушенням антидопінгових правил та за знання речовин та методів, які включені до Забороненого списку.

Викладене нижче являє собою порушення антидопінгових правил:

2.1 Наявність забороненої речовини або її метаболіту чи маркера в будь-якій пробі, взятій у спортсмена

2.1.1 Обов’язком кожного спортсмена є забезпечення того, щоб жодна із заборонених речовин не потрапила до його організму. Спортсмен несе відповідальність за будь-яку заборонену речовину, її метаболіт чи маркер, виявлені в будь-якій пробі, відібраній у нього. Таким чином, не обов’язково щоб намір, провина, необачність чи знання про вживання забороненої речовини зі сторони спортсмена були продемонстровані, щоб встановити порушення антидопінгових правил відповідно до ст. 2.1.
Коментар: відповідно до цього пункту порушення антидопінгового правила наступає незважаючи на відсутність чи присутність провини спортсмена. В різних рішеннях Міжнародного спортивного арбітражного суду порушення цього правила має назву „абсолютна відповідальність”. Провина спортсмена береться до уваги під час визначення наслідків за 6 порушення цього антидопінгового правила відповідно до ст. 10. Міжнародний спортивний арбітражний суд неухильно дотримується цього принципу.

2.1.2 Обґрунтованим доказом порушення антидопінгового правила відповідно до ст.2.1 є наступне: наявність забороненої речовини, її метаболіту чи маркера в пробі А спортсмена, якщо спортсмен відмовляється від аналізу проби В і ця проба не аналізується; або коли пробу В спортсмена аналізують і результат аналізу проби В підтверджує наявність забороненої речовини, її метаболіту чи маркера в пробі А спортсмена; або коли пробу В спортсмена розділяють на дві ємності та аналіз другої ємності підтверджує наявність у ній забороненої речовини, її метаболіту чи маркера, знайдених у першій ємності.
Коментар до ст. 2.1.2: НАДО на свій розсуд може ініціювати дослідження проби В спортсмена, навіть якщо спортсмен цього не вимагає.

2.1.3 За виключенням тих речовин, для яких у міжнародному стандарті Заборонений список окремо встановлена кількісна межа, наявність будь-якої кількості забороненої речовини, метаболіту або маркера у пробі спортсмена повинна вважатися порушенням антидопінгових правил.

2.1.4 Винятком з основного правила ст.2.1 може бути встановлений в Списку заборонених речовин спеціальний критерій для оцінки заборонених речовин, які можуть мати ендогенне походження (вироблятися в організмі людини).

2.2 Застосування чи спроба застосування забороненої речовину чи методу
Примітка до ст. 2.2: вживання або спроба вживання забороненої речовини чи застосування забороненого методу може бути встановлено будь-яким способом, який заслуговує на довіру. Якщо в Коментарі до ст. 3.2 вказано, що доведення факту порушення антидопінгового правила відповідно до ст. 2.1 вимагає доказів, то вживання чи спроба вживання заборонених речовин може бути доведена такими, вартими довіри, способами: зізнання спортсмена, показання свідків, документальні докази, висновки, зроблені на основі довготривалого спостереження, включаючи інформацію зібрану для біологічного паспорта спортсмена та інша аналітична інформація, яка не повністю задовольняє всім вимогам доведення наявності забороненої речовини відповідно до ст. 2.1. Наприклад, вживання може бути доведене наявністю достовірної аналітичної інформації про аналіз проби А (без підтвердження аналізу проби В), або лише з аналізу проби В, якщо НАДЦ надасть задовільне пояснення, чому аналіз іншої проби не є підтвердженням вживання.

2.2.1 Персональним обов’язком кожного спортсмена є забезпечення того, щоб жодна заборонена речовина не потрапила до його/її організму та щоб жоден заборонений метод не був до нього/неї застосований. Таким чином, для встановлення порушення антидопінгового правила за вживання забороненої речовини чи застосування забороненого методу, несуттєвим є той факт, чи спортсмен хотів цього, чи винен в цьому, чи знав про це, чи це сталося через його халатність.

2.2.2 Той факт, що спортсмену вдалося чи не вдалося застосувати заборонений метод чи речовину не має значення. Для встановлення порушення антидопінгового правила достатнім є саме використання чи спроба використання забороненої речовини чи метода.
Коментар до ст. 2.2.2: щоб продемонструвати спробу вживання забороненої речовини, необхідно довести, що спортсмен зробив це навмисно. Той факт, що для доведення порушення саме цього антидопінгового правила необхідно знайти мотив даного вчинку, зовсім не порушує принцип абсолютної відповідальності, який застосовується при порушенні ст.2 п.1 та ст.2 п.2 стосовно вживання забороненої речовини чи забороненого методу.
Вживання спортсменом забороненої речовини не вважатиметься порушенням антидопінгового правила лише в тому випадку, коли ця речовина не заборонена для вживання в період поза змаганнями і спортсмен вживав її протягом такого періоду. Проте, наявність забороненої речовини, її метаболіту чи маркера в пробі спортсмена, яку відібрали під час змагання буде вважатися порушенням ст.2 п.1 незалежно від того, коли спортсмен вживав цю речовину.

2.3 Ухиляння, відмова від здачі проби чи неявка для надання проби
Якщо спортсмен відмовився чи не з’явився без вагомих на те причин для здачі проби після оповіщення, або інші випадки ухиляння від здачі проби.
Коментар до ст. 2.3: наприклад, якщо буде встановлено, що спортсмен переховувався від офіцера допінг-контролю, щоб уникнути оповіщення чи тестування, то це вважатиметься порушенням антидопінгового правила. Порушення правила та відмова здавати пробу може базуватися як на умислі спортсмена, так і на його халатності, хоча „ухиляння” чи „відмова” від здачі проби передбачає умисну поведінку спортсмена.

2.4 Ненадання інформації про місцезнаходження спортсмена
Будь-яка комбінація з трьох пропущених тестів та/або ненадання інформації як це визначено в Міжнародному стандарті з тестувань та розслідувань, протягом дванадцяти місяців, вчинене спортсменом, якого включено до Реєстрованого пулу тестувань.

2.5 Фальсифікація чи спроба фальсифікації будь-якої процедури допінг-контролю
Будь-які дії, які перешкоджають виконанню процедур допінг-контролю, але які не кваліфікуються як Заборонені методи. Фальсифікація включає, в тому числі, навмисне перешкоджання чи спробу перешкоджання представникові допінг-контролю, надання недостовірної інформації НАДЦ, залякування чи спроба залякування потенційного свідка.
Коментар до ст. 2.5: дана стаття забороняє змінювати ідентифікаційні номери в протоколі допінг-контролю під час тестування, розбивати ємність з пробою В під час її дослідження або змінювати пробу шляхом додавання в неї сторонніх речовин. Зневажлива поведінка по відношенню до представника допінг-контролю чи іншої особи, залученої до процедури допінг-контролю, яка сама по собі не є фальсифікацією, розглядається у відповідності з дисциплінарними правилами спортивної організації.

2.6 Володіння забороненою речовиною або забороненим методом.

2.6.1 Якщо спортсмен під час змагань володіє будь-якою забороненою речовиною чи забороненим методом, або якщо спортсмен у період поза змаганнями володіє речовинами чи методами, які заборонені у період поза змаганнями, якщо тільки спортсмен не підтвердить, що володіє цими речовинами чи методами, бо має дозвіл на їх використання в терапевтичних цілях, який видано відповідно до ст. 4.4 цих Правил чи якщо спортсмен має інші прийнятні пояснення володіння забороненою речовиною чи методом.

2.6.2 Якщо персонал спортсмена, під час змагань володіє будь- якою забороненою речовиною чи забороненим методом, або якщо персонал спортсмена, під час змагань та тренувань, у період поза змаганнями володіє речовиною або методом, які заборонені у період поза змаганнями, якщо тільки ці особи не підтвердять, що володіння забороненою речовиною чи методом обумовлене дозволом на ТВ, який видано спортсмену відповідно до ст. 4.4 чи іншим прийнятним поясненням.

Коментар до ст. 2.6.1 та 2.6.2: прийнятним поясненням не може вважатися, наприклад, купівля чи володіння забороненою речовиною з метою передати її другу чи родичу. Таке пояснення може бути прийнятним лише за наявності рецепта лікаря, виписаного на ім’я конкретної особи.

Коментар до ст. 2.6.2: прийнятним поясненням може бути, наприклад, той факт, що лікар команди володіє забороненою речовиною для лікування гострих та невідкладних станів.

2.7 Розповсюдження чи спроба розповсюдження будь-яких заборонених речовин чи методів

2.8 Призначення чи спроба призначити спортсмену будь-яку заборонену речовину чи метод під час змагань, призначення чи спроба призначити спортсмену в період поза змаганнями будь- яку речовину чи метод, які заборонені у позазмагальний період

2.9 Співучасть
Допомога, сприяння, заохочення, провокування, підбурення, покривання чи будь-який інший вид співучасті, який включає порушення чи спробу порушення антидопінгового правила чи порушення іншою особою ст. 10.12.1.

2.10 Неправомірна співпраця Співпраця спортсмена чи іншої особи, яка знаходиться під юрисдикцією НАДЦ, у сфері здійснення професійної чи іншої пов’язаної зі спортом діяльності, з персоналом спортсмена, який:

2.10.1 знаходиться під юрисдикцією НАДЦ і відбуває період дискваліфікації;

2.10.2 не знаходиться під юрисдикцією НАДЦ та якщо під час оброблення результатів відповідно до Кодексу дискваліфікація не була застосована, в ході кримінального, дисциплінарного чи професійного (службового) розслідування обвинувачений чи визнаний винним у співучасті в діях, які визнавалися б порушенням антидопінгових правил, якби відповідні Кодексу правила були застосовані до цієї особи. Статус дискваліфікації даної особи повинен тривати, залежно від того що більше, шість років з дати винесення кримінального, професійного чи дисциплінарного рішення; або протягом дії кримінальних, дисциплінарних, чи професійних санкцій;

2.10.3 діє як підставна особа чи посередник для осіб описаних в п. 10.1 та п. 10.2 ст. 2.

Для застосування даної статті необхідно, щоб спортсмен чи інша особа були заздалегідь у письмовій формі попередженні НАДЦ або ВАДА про статус дискваліфікації персоналу спортсмена та про можливі наслідки такої неправомірної співпраці, а також про те, що спортсмен чи інша особа повинні вживати розумних заходів з метою запобігання такій співпраці. НАДЦ також повинен докладати належних зусиль для того, щоб довести до відома персоналу спортсмена, про кого повідомлено спортсмену чи іншій особі, що персонал спортсмена може протягом 15 днів звернутися до НАДЦ і пояснити, чому критерії, описані в п.10.1 та п.10.2 ст. 2 не повинні застосовуватися до нього/неї (незважаючи на положення ст. 17, дана стаття застосовується в тих випадках, коли дії персоналу спортсмена, які призвели до дискваліфікації мали місце до дати набрання чинності передбаченої ст. 25).
Тягар доведення факту, що будь-яка співпраця з персоналом спортсмена, яка описана в п.10.1 та п.10.2 не стосується професійної чи будь-якої пов’язаної зі спортом діяльності, покладається на спортсмена. Якщо НАДЦ володіє інформацією про персонал спортсмена, який відповідає описаним в п.10.1, п.10.2 та 10.3 ст.2 критеріям, то він зобов’язаний повідомити про них ВАДА.

Коментар до п.10 ст. 2: спортсмен чи інша особа не повинні співпрацювати з тренерами, інструкторами, лікарями та іншим персоналом спортсмена, які відбувають термін дискваліфікації за порушення Правил або які були визнані винними за кримінальною справою або у ході дисциплінарного розслідування пов’язаного з допінгом. Прикладом неправомірної співпраці може бути одержання порад щодо тренувань, стратегії, техніки, харчування та медицини; одержання терапії, лікування чи рецептів; надання біологічних матеріалів для аналізу; або дозвіл персоналу спортсмена діяти у якості агента чи представника. Неправомірна співпраця не обов’язково передбачає будь-яку форму компенсації.

СТАТТЯ 3. ДОКАЗИ ЗАСТОСУВАННЯ ДОПІНГУ

3.1 Тягар та стандарти доведення застосування допінгу

3.1.1 На НАДЦ лежить тягар доведення вчинення порушення антидопінгових правил. Зважаючи на серйозність такого обвинувачення, критерієм доведеності має служити той факт, що АДО довела у компетентному органі та має прийнятне пояснення порушення Правила, яке мало місце. Цей критерій доведеності у всіх справах має більшу силу, ніж просто баланс припущень, але меншим безсумнівного доказу. Там, де відповідно до цих антидопінгових правил тягар доказу покладено на спортсмена або на іншу особу, яку обвинувачено у вчиненні порушення антидопінгових правил, щоб спростувати презумпцію або встановити певні факти або обставини, критерієм доказу буде баланс ймовірності.
Примітка до ст. 3.1: цей стандарт доведення, який вимагається від НАДЦ, можна порівняти зі стандартом, який застосовується в багатьох країнах у справах щодо порушення професійної дисципліни.

3.2 Методи встановлення фактів та презумпції
Факти, які стосуються порушення Правил можуть встановлюватися будь- якими, вартими довіри способами, включаючи зізнання. Наступні правила доведення повинні використовуватися під час слухання справ.
Примітка до ст.3.2: наприклад, НАДО може встановити порушення антидопінгового правила відповідно до ст.2.2, базуючись на зізнанні спортсмена, правдивому свідченні третьої особи, достовірних документальних доказах, достовірних аналітичних даних про дослідження проб А і В, як це вказано в коментарі до ст.2.2, або ґрунтуючись на висновках, які зроблено з даних про серію тестів крові чи сечі спортсмена, таких як інформація з біологічного паспорта спортсмена.

3.2.1 Існує презумпція, що аналітичні методи та межі прийняття рішень, затвердженні ВАДА за результатами консультацій з членами відповідного наукового співтовариства та незалежної експертизи є науково обґрунтованими. Спортсмен чи інша особа, які бажають оскаржити презумпцію наукової обґрунтованості, як умову, що передує оскарженню, повинні спочатку поінформувати ВАДА про свій намір оскаржувати презумпцію та про підстави оскарження. Міжнародний спортивний арбітражний суд зі своєї власної ініціативи може також поінформувати ВАДА про будь-які такі спроби. На запит ВАДА арбітри Міжнародного спортивного арбітражного суду можуть залучити відповідного наукового експерта щоб отримати допомогу під час оцінки наданих підстав для скарження. Протягом 10 днів з моменту одержання ВАДА вказаного повідомлення та отримання ВАДА справи від КАС, ВАДА має право втрутитися в справу в якості однієї зі сторін або в якості експерта (amicus curiae) або надати свідчення будь-яким іншим способом.

3.2.2 Існує презумпція, що лабораторії, акредитовані ВАДА та інші визнані ВАДА лабораторії проводять та документують аналіз проб та інші процедури відповідно до Міжнародного стандарту для лабораторій. Спортсмен чи інша особа може спростувати цю презумпцію, якщо доведе, що аналіз проводився з відхиленням від Міжнародного стандарту для лабораторій, що могло стати основною причиною несприятливого результату аналізу. Якщо спортсмен спростовує попередню презумпцію і доводить, що відхилення від Міжнародного стандарту для лабораторій мало місце і спричинило несприятливий результат аналізу, то в такому випадку НАДЦ повинен довести, що таке відхилення не стало причиною несприятливого результату аналізу.

3.2.3 Відхилення від будь-якого Міжнародного стандарту чи іншого антидопінгового правила, або норм встановлених в Кодексі або в цих Правилах, які не призвели до несприятливого результату аналізу чи до порушення інших антидопінгових правил не повинні бути підставою для визнання недійсними таких доводів чи результатів. Якщо спортсмен чи інша особа встановлює, що відхилення від іншого Міжнародного стандарту чи антидопінгових норм могло стати основною причиною несприятливого результату аналізу, то НАДЦ має довести, що ці відхилення не спричинили несприятливого результату аналізу чи не стали фактичним підґрунтям для визначення вчинення порушення антидопінгових правил.

3.2.4 Факти, встановлені рішенням суду чи компетентної професійної дисциплінарної комісії, які мають на це відповідні повноваження і якщо ці рішення в даний час не оскаржуються, можуть бути беззаперечними доказами проти спортсмена чи іншої особи, яких стосується це рішення, якщо тільки вони не доведуть, що таке рішення порушує принципи правосуддя.

3.2.5 Під час слухання справи про порушення антидопінгового правила орган, який розглядає справу, може винести рішення не на користь спортсмена, якщо він/вона чи інша особа, яку підозрюють у скоєнні порушення антидопінгового правила, відмовляється з’явитися на слухання до органу, що розглядає справу та відповісти особисто чи по телефону на запитання організації, яка проводить слухання про порушення антидопінгових правил чи НАДЦ після відповідного завчасного прохання відповісти на такі запитання.

СТАТТЯ 4. ЗАБОРОНЕНИЙ СПИСОК

4.1 Впровадження Забороненого списку

4.1.1 Ці Правила визнають та покладаються на Заборонений список який публікується та переглядається ВАДА згідно ст. 4 п. 1 Кодексу.

4.2 Заборонені речовини і методи, вказані в Забороненому списку

4.2.1 Заборонені речовини та заборонені методи
Якщо інше не передбачено Забороненим списком та/або його редакцією та відповідно до цих Правил, Заборонений список та/або його редакція набувають чинності через 3 місяці з моменту публікації його ВАДА та не потребує будь-яких інших дій з боку НАДЦ для його затвердження. Всі спортсмени та інші особи зобов’язані виконувати умови Забороненого списку та всіх його редакцій з моменту, коли вони набули чинності без будь-який додаткових формальних процедур. Обов’язком усіх спортсменів та інших осіб є ознайомитися з найновішою редакцією Забороненого списку та всі поправок до нього.

4.2.2 Особливі речовини
Для цілей застосування статті 10 Правил, усі заборонені речовини, за винятком речовин класу анаболічних агентів і гормонів, а також стимулюючих речовин, гормонів антагоністів та модуляторів, наведені в Забороненому списку вважатимуться «особливими» речовинами. Заборонені методи не розглядатимуться як особливі речовини.
Примітка до п. 2.2 ст. 4: Особливі речовини, вказані в п. 2.2 ст. 4 за жодних умов не повинні вважатися менш важливими чи менш небезпечними за інші допінгові речовини. Зазвичай це речовини, які спортсмен швидше за все вжив з іншою метою, ніж покращити свої спортивні результати.

4.3 Визначення Забороненого списку, яке дає ВАДА
ВАДА дає визначення забороненим речовинам та методам, які повинні бути включені до Забороненого списку, класифікує заборонені речовини за категоріями, класифікує речовини як такі, що заборонені завжди або лише у період поза змаганнями. Ці визначення є остаточними і не можуть бути змінені спортсменом чи іншою, не вповноваженою на це особою, базуючись на аргументах, що речовина чи метод не були маскуючим агентом, не мали на меті покращити спортивні результати, не представляли ризику для здоров’я чи не суперечили духу спорту.

4.4 Терапевтичне використання

4.4.1 Наявність забороненої речовини або її метаболітів чи маркерів; застосування чи спроба застосування забороненої речовини чи забороненого метода; володіння забороненими речовинами чи методами; або призначення чи спроба призначення заборонених речовин чи методів не вважатиметься порушенням Правил, якщо є відповідний дозвіл на терапевтичне використання (ТВ), виданий відповідно до Міжнародного стандарту з терапевтичного використання.

4.4.2 Якщо інше не повідомлено на сайті НАДЦ, то спортсмени національного рівня, яким необхідно застосовувати заборонені речовини та методи за станом здоров’я, повинні звернутися до НАДЦ та отримати дозвіл на ТВ, щойно виникає така необхідність та в будь-якому випадку (за винятком невідкладних та виняткових ситуацій або де застосовується ст. 4 п. 3 Міжнародного стандарту для ТВ) не пізніше ніж за 30 днів перед наступними змаганнями, в яких спортсмен братиме участь, використовуючи форму заявки, яка наведена на сайті НАДЦ. НАДЦ необхідно призначити комітет з терапевтичного використання (КТВ), який розглядатиме заявки/запити на ТВ. КТВ повинен в найкоротший термін розглянути таку заявку та винести рішення згідно відповідних положень Міжнародного стандарту з ТВ та процедур, наведених на сайті НАДЦ.

Примітка: ст. 5 п. 3 Міжнародного стандарту з ТВ вимагає, щоб кожна НАДО опублікувала на видному місці на своєму сайті встановлені особливості процедури звернення за дозволом на ТВ до Комітету з ТВ. Рішення Комітету з ТВ є остаточним рішенням НАДЦ і його необхідно повідомити у ВАДА та інші відповідні антидопінгові організації через систему АДАМС, а також у національну федерацію, як це вказано у Міжнародному стандарті з ТВ.

Коментар до ст. 4 п. 4.2: відповідно до ст. 5 п. 1 Міжнародного стандарту з ТВ НАДЦ може відмовитись розглядати попередню заявку на ТВ від спортсмена національного рівня, якщо його вид спорту не є приоритетним в Плані розподілу тестувань, але в такому випадку необхідно дозволити будь-якому такому спортсмену, який в даний момент проходить тестування, подати заявку на ретроактивний дозвіл на ТВ.

4.4.3 Якщо НАДЦ обирає для тестування спортсмена, який не є спортсменом міжнародного рівня чи спортсменом національного рівня, то НАДЦ повинен дозволити йому/їй подати ретроактивну заявку на ТВ будь-якої забороненої речовини чи забороненого метода, які він/вона використовує з терапевтичних причин.

Коментар до п.4.3 ст. 4: Міжнародний стандарт з ТВ також дозволяє НАДО обмежувати видачу попередніх дозволів певним категоріям спортсменів національного рівня. Якщо НАДО вибрало спортсмена, який є спортсменом національного рівня для здачі проби та від якого НАДО не отримувала попередньої заявки на ТВ, то НАДО повинна дозволити спортсмену подати ретроактивну заявку на ТВ, якщо це необхідно.

4.4.4 Дозвіл на ТВ, виданий НАДЦ, дійсний лише на національному рівні, він не є автоматично дійсним для змагань міжнародного рівня. Спортсмен, який є або стає спортсменом міжнародного рівня повинен зробити наступне:

4.4.4.1 спортсмен, який вже має дозвіл на ТВ певної забороненої речовини чи метода виданий НАДЦ, може звернутися до його/її міжнародної федерації, щоб цей дозвіл було визнано відповідно до ст. 7 Міжнародного стандарту з ТВ. Якщо цей дозвіл відповідає вимогам Міжнародного стандарту з ТВ, то міжнародна федерація повинна визнати цей дозвіл дійсним для пред’явлення під час змагань міжнародного рівня. Якщо міжнародна федерація вважає, що дозвіл на ТВ, виданий НАДЦ не відповідає вимогам Міжнародного стандарту з ТВ та відмовляється визнати його, то міжнародна федерація повинна невідкладно повідомити спортсмена міжнародного рівня та НАДЦ про причини такого рішення. Спортсмен міжнародного рівня та НАДЦ повинні мати 21 день після такого повідомлення, щоб передати це питання на розгляд у ВАДА. Якщо питання передано на розгляд У ВАДА відповідно до ст. 4.4.6, то дозвіл на ТВ виданий НАДЦ залишається дійсним під час змагань національного рівня та під час тестувань у позазмагальний період (але не є дійсним під час змагань міжнародного рівня) до прийняття рішення ВАДА. Якщо питання не передали на розгляд ВАДА, то дозвіл на ТВ стає недійсним на всіх рівнях щойно закінчується 21-денний період.
Коментар до ст. 4.4.4.1: згідно ст. 5.6 та ст. 7.1(а) Міжнародного стандарту з ТВ міжнародна федерація може опублікувати повідомлення на своєму веб-сайті, про те що нею будуть автоматично визнаватися дозволи на ТВ або певні категорії дозволів, наприклад, щодо певних речовин та методів, видані національними антидопінговими організаціями.
     Якщо дозвіл, який має спортсмен підпадає під категорію дозволів, які визнаються автоматично, то йому/їй не потрібно звертатися до його/її міжнародної федерації для підтвердження такого дозволу на ТВ.
Відповідно до вимог Міжнародного стандарту з ТВ НАДЦ повинен допомагати спортсменам визначити чи повинні вони подавати видані НАДЦ дозволи на ТВ до міжнародної федерації чи організатора основних спортивних заходів для їх підтвердження, а також повинен супроводжувати та підтримувати цих спортсменів у процесі підтвердження їх заявки.
Якщо міжнародна федерація не визнає дозвіл на ТВ виданий НАДЦ через те, що медична документація чи інша інформація є недостатньою та не відповідає критеріям Міжнародного стандарту з ТВ, то справу не потрібно передавати до ВАДА. Замість цього пакет документів необхідно дозібрати та повторно подати до міжнародної федерації.

4.4.4.2 Якщо НАДЦ ще не видав спортсмену дозвіл на ТВ певної речовини чи метода, то спортсмен повинен звертатися напряму до міжнародної федерації відповідно до процедури встановленої Міжнародним стандартом з ТВ. Якщо міжнародна федерація видає спортсмену дозвіл на ТВ, то вона повинна поінформувати про це спортсмена та НАДЦ. Якщо НАДЦ вважає, що дозвіл виданий міжнародною федерацією не відповідає критеріям, які описані в Міжнародному стандарті для ТВ, то він має 21 день щоб подати запит на розгляд у ВАДА. Якщо НАДЦ подає запит у ВАДА, то дозвіл на ТВ виданий міжнародною федерацією залишається дійсним під час змагань міжнародного рівня та у позазмагальний період, але не є дійсним під час змагань національного рівня до прийняття рішення ВАДА. Якщо НАДЦ не подає дане питання на розгляд у ВАДА, то дозвіл виданий міжнародною федерацією стає дійсним для національних змагань щойно закінчується 21-денний період для розгляду запиту.
Коментар до ст. 4.4.4.2: Міжнародна федерація та НАДЦ можуть домовитись про те, що НАДЦ буде розглядати заявки на ТВ від імені міжнародної федерації.

4.4.5 Закінчення терміну дії, анулювання, позбавлення та перегляд дозволів та ТВ.

4.4.5.1 Дозвіл на ТВ виданий відповідно до цих Правил: (а) втрачає чинність автоматично, щойно закінчився будь-який термін, на який його було видано без будь-якого попередження чи інших нагадувань; (б) може бути анульований, якщо спортсмен в найкоротші строки не виконує вимоги та умови Комітету ТВ, на підставі яких було видано дозвіл на ТВ; (в) може бути відкликаний Комітетом ТВ, якщо пізніше було визначено, що критерії на видачу дозволу не були задоволені фактично; (г) може бути переглянутий під час розгляду у ВАДА чи внаслідок подачі апеляції.

4.4.5.2 У таких випадках на спортсмена не розповсюджується дія наслідків за використання, володіння, призначення заборонених речовин чи методів на які було видано дозвіл на ТВ, відповідно до дозволу виданого до дати фактичного закінчення терміну дії, анулювання, позбавлення чи перегляду дозволу на ТВ. Відповідно до ст. 7.2 розгляд будь- якого несприятливого аналізу необхідно проводити враховуючи чи було вжито заборонену речовину чи заборонений метод до цієї дати і в цьому випадку не заявляється про порушення жодного антидопінгового правила.

4.4.6 Перегляд та оскарження дозволів на ТВ

4.4.6.1 Якщо НАДЦ відхиляє заявку на ТВ, то спортсмен може звернутися безпосередньо до органу з розгляду апеляцій на національному рівні, як це описано в ст. 13.2.2 та ст. 13.2.3.

4.4.6.2 ВАДА повинна переглядати кожне рішення міжнародної федерації не визнавати дозвіл на ТВ, виданий НАДЦ, який було передано їй спортсменом чи НАДЦ. Крім того ВАДА повинно переглядати рішення Міжнародної федерації про видачу дозволу на ТВ, яке направлене НАДЦ для перегляду у ВАДА. ВАДА може переглядати будь-які інші дозволи на ТВ в будь-який час на прохання зацікавлених сторін або зі своєї власної ініціативи. Якщо рішення про дозвіл на ТВ відповідає всім критеріям, які встановлені Міжнародним стандартом з ТВ, то ВАДА не буде його змінювати. Якщо рішення не відповідає таким критеріям, то ВАДА його відкличе.

4.4.6.3 Будь-яке рішення міжнародної федерації (або НАДЦ, якщо він погодився розглянути заявку від імені міжнародної федерації) про дозвіл на ТВ, яке не було переглянуто ВАДА або яке було переглянуте ВАДА, але не було відмінене в результаті перегляду може бути оскаржене спортсменом та/або НАДЦ виключно в САС.
Коментар до ст. 4.4.6.3: у вказаних випадках рішення, на яке подається апеляція, являється рішенням міжнародної федерації щодо дозволу на ТВ, а не рішенням ВАДА не розглядати дозвіл на ТВ або, розглянувши матеріали справи, не відхиляти його. Однак термін на подачу апеляції починається тільки після прийняття рішення ВАДА. В будь-якому випадку, розглядала ВАДА цю справу чи ні, ВАДА повинна бути повідомлена про апеляцію на той випадок, якщо ВАДА вважатиме за необхідне брати участь у розгляді апеляції.

4.4.6.4 Рішення ВАДА про відміну дозволу на ТВ може бути оскаржене спортсменом, НАДЦ та/або міжнародною федерацією виключно в САС.

4.4.6.5 Якщо неможливо прийняти рішення стосовно належним чином поданої заявки на видачу/визнання дозволу на ТВ або щодо перегляду дозволу на ТВ протягом розумного терміну, то це вважатиметься відмовою у задоволені даної заявки.

Стаття 5. ТЕСТУВАННЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ

5.1 Мета тестування та розслідування
Тестування та розслідування повинні проводитися лише з метою боротьби з допінгом. Вони повинні проводитися лише відповідно до положень Міжнародного стандарту для тестувань та розслідувань та відповідних процедур НАДЦ, які доповнюють цей міжнародний стандарт.

5.1.1 Тестування необхідно проводити, щоб отримати аналітичні докази того, що спортсмен виконує чи не виконує суворі заборони Кодексу щодо вживання заборонених речовин чи заборонених методів. Роздільний/диференційований план тестувань, тестування та дії після проведення тестування та діяльність НАДЦ повинні відповідати вимогам Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань. НАДЦ має визначати кількість тестувань за результатами змагань (щоб спортсмени, які зайняли наприклад 1-3 або 1-5 місця обов’язково проходили тестування), кількість випадкових та цільових тестувань, які необхідно проводити відповідно до вимог встановлених Міжнародним стандартом для тестувань та розслідувань. Всі положення цього Стандарту повинні застосовуватися автоматично під час проведення всіх цих видів тестувань.

5.1.2 Розслідування повинні проводитися:

5.1.2.1 у зв’язку з атиповим результатом аналізу, атиповим результатом по паспорту та несприятливим результатом по паспорту відповідно до ст. 7.4 та ст. 7.5 відповідно; шляхом збору інформації та доказів (зокрема, аналітичних доказів) з метою визначення чи було порушення антидопінгового правила відповідно до ст. 2.1 та/або до ст. 2.2 та

5.1.2.2 у зв’язку з іншими ознаками потенційного порушення антидопінгових правил відповідно до ст. 7.6 та ст. 7.7; шляхом збору інформації чи доказів (включаючи зокрема не аналітичні докази), з метою визначення чи мало місце порушення антидопінгових правил відповідно до ст. 2.2 та ст. 2.10

5.1.3 НАДЦ може отримувати, оцінювати та обробляти антидопінгову інформацію з усіх доступних джерел, щоб мати дані для побудови ефективного раціонального та пропорційного Роздільного/диференційованого плану тестувань, з метою планування цільових тестувань та/або з метою формування бази для розслідувань можливих порушень антидопінгових правил.

5.2 Повноваження для проведення тестувань

5.2.1 НАДЦ має повноваження проводити тестування під час змагань та у позазмагальний період спортсменів, які підпадають під дію ст. 1.3 та має обмеження повноважень на проведення тестувань під час спортивних подій, які вказані в ст. 5.3 Кодексу.

5.2.2 НАДЦ може вимагати від спортсмена, якого має право тестувати (включаючи спортсменів, які проходять період дискваліфікації), здавати пробу в будь-якому місці в будь-який час.
Коментар до ст. 5.2.2: якщо спортсмен прямо не визначив 60-хвилинний інтервал для тестування або іншим чином не дав згоду на проведення тестування в період часу з 23:00 до 06:00, то у НАДЦ повинні бути серйозні та обґрунтовані підозри, що спортсмен може порушувати антидопінгові правила під час цього періоду часу. Спроба оскаржити той факт чи має НАДЦ достатньо повноважень для проведення тестування у вказаний відрізок часу не являється допустимим засобом захисту в справі про порушення антидопінгових правил, підставою для якої стало таке тестування чи спроба провести таке тестування.

5.2.3 Відповідно до ст. 20.7.8 Кодексу ВАДА має повноваження проводити тестування під час змагань та у позазмагальний період.

5.2.4 Якщо міжнародна федерація чи організатор крупної спортивної події делегує або передає за договором НАДЦ будь-який об’єм своїх повноважень на проведення тестувань (безпосередньо чи за посередництва національної федерації), то НАДЦ має право за свій власний рахунок відбирати додаткові проби або доручати лабораторії проводити додаткові види аналізів. У такому випадку необхідно повідомити міжнародну федерацію та організатора крупної спортивної події про відбір додаткових проб та проведення додаткових видів аналізів.

5.2.5 Якщо інша антидопінгова організація, яка має право тестувати спортсмена, який є суб’єктом дії цих Правил, проводить тестування цього спортсмена, то НАДЦ та національна федерація повинні визнати це тестування відповідно до ст. 15, та (у випадках, коли це погоджено з цією АДО або в інших випадках, вказаних в ст. 7 Кодексу) НАДЦ відповідно до цих Правил може розпочати слухання проти спортсмена за порушення антидопінгових правил, які було виявлено в результаті проведення цього тестування.

5.3 Тестування під час змагань

5.3.1 Крім випадків вказаних в ст. 5.3 Кодексу, лише одна організація повинна бути відповідальною за ініціацію та проведення тестувань на місцях проведення змагань під у змагальний період. Під час міжнародних змагань, які проводяться в Україні, відбір проб повинен бути ініційований та проведений відповідною міжнародною федерацією (або іншою міжнародною організацією, яка є організатором цих змагань). Під час національних змагань, які проводяться в Україні, відбір проб повинен бути ініційований та проведений НАДЦ. На прохання НАДЦ (чи організатору цих змагань) будь-яке тестування під час періоду змагань за межами місць проведення змагань повинно бути узгоджене з НАДЦ (або організатором змагань).

5.3.2 Якщо будь-яка інша антидопінгова організація, яка так чи інакше має повноваження проводити тестування, але не є відповідальною за ініціювання та проведення тестувань під час цих змагань, але має бажання здійснити тестування на місцях проведення змагань під час змагального періоду, то така АДО повинна спочатку обговорити з НАДЦ (чи організатором змагань) можливість отримати дозвіл на проведення та координування такого тестування. Якщо АДО не задоволена відповіддю НАДЦ (чи організатора змагань), то АДО може звернутися до ВАДА за дозволом на проведення тестування та визначенням процедури координування такого тестування відповідно до процедури встановленої Міжнародним стандартом для тестувань та розслідувань. ВАДА не може дати підтвердження для такого тестування без консультації з та інформування НАДЦ (чи організатора змагань). Рішення ВАДА повинно бути остаточним та не підлягає оскарженню. Якщо інше не вказано в дозволі на тестування, то такі тестування повинні вважатися тестуваннями у позазмагальний період. За обробку результатів кожного такого тестування повинна бути відповідальна АДО, яка ініціювала ці тестування, якщо інше не вказано в правилах організатора змагань.

5.3.3 Національна федерація та організаційні комітети національних змагань повинні впроваджувати та забезпечувати реалізацію програми незалежного спостереження під час таких змагань.

5.4 Диференційований план тестувань
Як передбачено Міжнародним стандартом з тестувань та розслідувань, НАДЦ у координації з іншими АДО, які проводять тестування тих самих спортсменів, повинен розробити та впровадити ефективний, зрозумілий та пропорційний план відбору проб, який належним чином та відповідно до Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань визначатиме пріоритети проведення тестувань між дисциплінами, категоріями спортсменів, видами тестувань, типами відібраних проб та типами аналізів. На прохання ВАДА НАДЦ повинен надати копію поточного плану тестувань.

5.5 Координація тестувань
Там, де це виправдано, тестування повинні координуватись за допомогою системи АДАМС або іншої, ухваленої ВАДА системи з метою підвищення ефективності тестувань шляхом максимального узгодження дій АДО та щоб уникнути безпідставного повторення тестувань.

5.6 Інформація про місцезнаходження спортсмена

5.6.1 НАДЦ повинен визначити Реєстрований пул тестувань (РПТ) тих спортсменів, від яких вимагається виконувати умови Додатку І Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань про подачу інформації про місцезнаходження. Кожен включений до РПТ спортсмен в будь-якому випадку та відповідно до Додатку І Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань повинен виконувати наступне: (а) щоквартально повідомляти НАДЦ про його/її місцезнаходження; (б) поновлювати цю інформацію, у разі необхідності, щоб вона весь час залишалася точною та повною; (в) бути доступним/доступною для тестування у вказаних місцях.

5.6.2 НАДЦ повинен зробити доступним через систему АДАМС такий список спортсменів, які включені в РПТ. Цей список може складатися з імен спортсменів, або складений за іншими, чітко визначеними спеціальними критеріями, які дозволяють однозначно ідентифікувати включеного в нього спортсмена. НАДЦ та міжнародні федерації повинні спільно координувати ідентифікацію таких спортсменів та збір інформації про їх місцезнаходження. Якщо спортсмена включено до міжнародного РПТ його міжнародною федерацією та до РПТ НАДЦ, то НАДЦ та міжнародна федерація повинні погодити, хто з них повинен отримувати інформацію про місцезнаходження цього спортсмена. В жодному разі спортсмен не повинен подавати інформацію їм обом. У разі необхідності НАДЦ повинен переглядати та оновлювати критерії, за якими спортсмени включаються до РПТ та повинен час від часу належним чином та відповідно до цих критеріїв переглядати список включених до свого РПТ спортсменів. Спортсменів необхідно інформувати проте, що вони були включені чи виключені з РПТ.

5.6.3 Для цілей ст. 2.4 невиконання спортсменом вимог Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань розцінюється як „ненадання інформації” та „пропущений тест” (як це визначено у Міжнародному стандарті з тестувань та розслідувань), де викладено умови за якими визначають випадки „ненадання інформації” та „пропущеного тесту”.

5.6.4 Спортсмен з РПТ НАДЦ продовжує бути суб’єктом, який зобов’язаний виконувати вимоги Додатку І Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань стосовно інформації про місцезнаходження до тих пір поки: (а) спортсмен не подасть письмову заявку до НАДЦ про те, що він/вона закінчили спортивну кар’єру; (б) НАДЦ повідомив його/її про те, що він/вона більше не відповідають критеріям, відповідно до яких спортсменів включають до РПТ НАДЦ.

5.6.5 Доступ ВАДА або іншої АДО, які мають повноваження проводити тестування спортсменів, до інформації про місцезнаходження спортсмена повинен здійснюватися через систему АДАМС. Дана інформація повинна завжди залишатися суворо конфіденційною і використовуватися виключно для цілей вказаних в ст. 5.6 Кодексу та повинна бути знищена, як тільки вона перестане бути необхідною цих цілей, відповідно до Міжнародного стандарту про захист особистого життя та персональних даних.

5.7 Повернення до участі у змаганнях спортсменів, які завершили спортивну кар’єру

5.7.1 Спортсмен, якого включено в РПТ НАДЦ та який повідомив НАДЦ про закінчення спортивної кар’єри не може знову розпочати змагатися на міжнародному та національному рівнях поки не повідомить НАДЦ у письмовій формі про свій намір відновити спортивну кар’єру та не забезпечить свою доступність для тестувань протягом шести місяців до початку участі у змаганнях. Також (якщо необхідно) спортсмен повинен виконати вимоги щодо подачі інформації про місцезнаходження Додатку І Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань. ВАДА, враховуючи думку НАДЦ та міжнародної федерації, може зробити виключення з правила стосовно попереднього письмового повідомлення за шість місяців до запланованої дати повернення в спорт в тих випадках, коли неухильне виконання цього правила очевидно було б несправедливим по відношенню до даного спортсмена. Таке рішення ВАДА може бути оскаржене відповідно до ст. 13. Будь-які результати, отримані під час змагань внаслідок порушення ст. 5.7.1, повинні бути анульовані.

5.7.2 Якщо спортсмен відбуває період дискваліфікації та завершує спортивну кар’єру до закінчення терміну дискваліфікації, то він/вона не може знову розпочати змагатися на міжнародному та національному рівнях, якщо за шість місяців до цього (або за період часу, який відповідає періоду дискваліфікації, який спортсмен ще не відбув, якщо цей період більший за шість місяців) не повідомить у письмовій формі НАДЦ та/або свою міжнародну федерацію про свій намір відновити спортивну кар’єру та бути доступним для тестувань протягом цього періоду та, якщо необхідно, виконувати умови щодо інформації про місцезнаходження Додатку І Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань.

СТАТТЯ 6. АНАЛІЗ ПРОБ

Аналіз проб повинен проводитись відповідно до наступних критеріїв.

6.1 Використання акредитованих та затверджених лабораторій
Для цілей ст. 2.1 аналіз проб повинен проводитись виключно в акредитованих чи будь-яким іншим чином схвалених ВАДА лабораторіях. Вибір акредитованої чи схваленої ВАДА лабораторії для проведення аналізів здійснюється виключно НАДЦ.
Коментар до ст. 6.1: порушення відповідно до ст. 2.1 можуть бути визначені лише шляхом аналізу проб в акредитованій чи іншим чином схваленій ВАДА лабораторії. Порушення інших статей можуть бути встановлені, використовуючи аналітичні дані, отримані від інших лабораторій за умови, що ці дані є достовірними.

6.2 Мета аналізу проб

6.2.1 Аналіз проб проводиться в метою виявлення заборонених речовин та заборонених методів та інших субстанцій відповідно до вказівок ВАДА та згідно ст. 4.5, або з метою сприяння під час створення профілів відповідних параметрів сечі, крові чи інших біологічних матеріалів спортсмена, включаючи генні та геномні профілі, або в будь-яких інших законних цілях в рамках боротьби з допінгом. Проби можуть відбиратися та зберігатися з метою аналізу у майбутньому.
Коментар до ст. 6.2: наприклад, відповідна інформація з профілю спортсмена може бути використана з метою організації цільового тестування або як докази у справі про можливе порушення антидопінгових правил відповідно ст. 2.2, або в обох цих випадках.

6.2.2 НАДЦ повинен вимагати від лабораторій проводити аналізи відповідно до ст. 6.4 Кодексу та ст. 4.7 Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань.

6.3 Проведення аналізів проб з метою наукових досліджень
Жодна проба не може бути проаналізована з метою наукових досліджень без письмової згоди на це спортсмена. Проби, які аналізуються з іншою метою, ніж ті що вказані в ст. 6.2, не повинні мати жодних ознак, за якими можна провести її ідентифікацію та прослідкувати її приналежність конкретному спортсмену.

6.4 Стандарти проведення аналізів проб та звітності Лабораторії зобов’язані проводити аналізи проб та надавати результати аналізів відповідно до Міжнародного стандарту для лабораторій. З метою забезпечення ефективності тестувань, Технічний документ, на який посилається ст. 5.4.1 Кодексу, визначає розроблені на основі оцінки ризиків переліки типів аналізів проб для окремих видів спорту та спортивних дисциплін, а лабораторії зобов’язані проводити аналізи проб відповідно з цими переліками типів аналізів, крім наступних випадків:

6.4.1 НАДЦ може виступити з проханням до лабораторії проаналізувати проби, які йому належать за більш широкою програмою, ніж та що описана в Технічному документі.

6.4.2 НАДЦ може виступити з проханням до лабораторії проаналізувати проби які йому належать за скороченою програмою, ніж та що вказана в Технічному документі, але лише в тих випадках, коли ВАДА вважатиме достатніми доводи, що у зв’язку з особливими умовами, які склалися в Україні чи в певному виді спорту та відповідно до плану тестувать, доцільніше буде провести аналіз за скороченою програмою.

6.4.3 Як передбачено Міжнародним стандартом для лабораторій, лабораторії за власною ініціативою та за свій власний кошт можуть проводити аналіз проб для виявлення заборонених речовин чи заборонених методів, які не входять до переліку типів аналізів, вказаних в Технічному документі та не визначені для спеціального аналізу організацією, яка відповідає за ініціювання та проведення тестування. Звіти про результати таких аналізів повинні видаватися за такими ж правилами як і інші результати аналізів.

Коментар до ст. 6.4: метою даної статті є застосувати принцип „інтелектуального тестування” до переліку типів аналізів, що повинно посприяти більш ефективному та більш результативному виявленню допінгу. Відомо, що ресурси, які виділяють на боротьбу з допінгом є обмеженими, а розширення переліку типів аналізів проб може призвести до зменшення кількості проаналізованих проб в деяких видах спорту та деяких країнах.

6.5 Додатковий аналіз проб
Будь-яка проба може бути збережена та в подальшому проаналізована для цілей вказаних в ст. 6.2: (а) ВАДА у будь-який час; (б) та/або НАДЦ в будь-який час до того, як результати проби А та проби Б (або проби А, якщо не було використано право на аналіз проби Б, або якщо аналіз проби Б не буде проводитись) були повідомлені спортсмену як підстави для обвинувачення його/її в можливому порушенні антидопінгових правил відповідно до ст. 2.1. Такий аналіз проб повинен проводитися відповідно до вимог Міжнародного стандарту для лабораторій та Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань.

СТАТТЯ 7 ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

7.1 Відповідальність за обробку результатів

7.1.1 На НАДЦ лягає відповідальність за обробку результатів щодо тих спортсменів та осіб, які підпадають під його юрисдикцію відповідно до положень ст. 7 Кодексу.

7.1.2 Якщо НАДЦ вирішує зібрати додаткові проби за обставин, які описані в ст. 5.2.4, то з метою визначення відповідального за обробку результатів НАДЦ вважатиметься АДО, яка ініціювала та провела відбір проб. Проте, якщо НАДЦ лише звернувся до лабораторії з проханням провести додаткові види аналізів за кошт НАДЦ, то в такому випадку міжнародна федерація або організаційний комітет спортивного заходу буде вважатися організацією, яка ініціювала та провела відбір проб.

7.2 Розгляд випадків несприятливих результатів аналізів, виявлених під час тестувань ініційованих НАДЦ

Розгляд результатів аналізів, які отримали внаслідок тестувань які ініціював НАДЦ повинен проходити наступним чином:

7.2.1 Результати всіх аналізів повинні надсилатися до НАДЦ в декодованій формі, у вигляді звіту підписаного уповноваженим представником лабораторії. Вся передача інформації повинна проводитися конфіденційно та у відповідності з системою АДАМС.

7.2.2 Після одержання несприятливого результату аналізу НАДЦ повинен провести перевірку, щоб з’ясувати наступне: а) чи видано або чи було видано спортсмену дозвіл на ТВ відповідно до Міжнародного стандарту з ТВ; б) чи мали місце явні відхилення від Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань або Міжнародного стандарту для лабораторій, які б могли стати причиною несприятливого результату аналізу.

7.2.3 Якщо розгляд несприятливого результату аналізу відповідно до ст. 7.2.2 виявив наявність діючого дозволу на ТВ або відхилення від Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань та Міжнародного стандарту для лабораторій, які спричинили несприятливий результат аналізу, то такий тест повинен вважатися негативним. Спортсмен, його/її міжнародна федерація, національна федерація та ВАДА повинні бути повідомлені про це.

7.3 Повідомлення після перевірки несприятливого результату аналізу

7.3.1 Якщо за результатами перевірки щодо несприятливого результату аналізу відповідно до ст. 7.2.2 не підтвердилась наявність діючого дозволу на ТВ, права на отримання такого дозволу відповідно до Міжнародного стандарту з ТВ, а відхилення від Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань та Міжнародного стандарту для лабораторій не спричинили несприятливого результату аналізу, то НАДЦ у такому випадку повинен негайно повідомити спортсмена одночасно з його/її міжнародною федерацією, національною федерацією та ВАДА як це викладено у ст. 14.1 про: а) несприятливий результат аналізу; б) те, яке антидопінгове правило було порушено; в) право спортсмена на негайний запит на проведення аналізу проби Б, зазначивши, що якщо спортсмен не зробить такого запиту, то це вважатиметься відмовою від аналізу проби Б; г) дату, на яку призначено проведення аналізу проби Б, якщо спортсмен чи НАДЦ вирішать проводити аналіз проби Б; д) те, що спортсмен або його/її представник можуть бути присутніми під час відкриття та аналізу проби Б відповідно до Міжнародного стандарту для лабораторій; е) право спортсмена вимагати копії пакетів документів за результатами досліджень проб А та Б, які містять інформацію передбачену Міжнародним стандартом для лабораторій. Якщо НАДЦ вирішує не кваліфікувати несприятливий результат аналізу як порушення антидопінгового правила, то про це необхідно повідомити спортсмена, його/її міжнародну, національну федерації та ВАДА.

7.3.2 На вимогу спортсмена або НАДЦ потрібно здійснити всю необхідну підготовку щоб провести аналіз проби Б відповідно до вимог Міжнародного стандарту для лабораторій. Спортсмен може погодитися з результатами проби А та відмовитись від проведення аналізу проби Б. Незважаючи на це НАДЦ може прийняти рішення відправити пробу Б на аналіз.

7.3.3 Спортсмену та/або його представнику повинні надати дозвіл бути присутніми під час аналізу проби Б. Так само представники НАДЦ та національної федерації мають таке право.

7.3.4 Якщо результат дослідження проби Б не підтвердив результат аналізу проби А, то тест вважається негативним і про це необхідно повідомити спортсмена, його/її міжнародну федерацію, національну федерацію та ВАДА (якщо тільки НАДЦ не провадитиме справу відповідно до ст.2.2).

7.3.5 Якщо результат проби Б підтверджує результат проби А, то результат дослідження необхідно повідомити спортсмену, його/її міжнародній федерації, національній федерації та у ВАДА.

7.4 Розгляд атипових результатів аналізів

7.4.1 Як це вказано в Міжнародному стандарті для лабораторій, в деяких випадках лабораторії повинні звітувати про наявність в пробі заборонених речовин, які мають ендогенне походження, як про атиповий результат аналізу. Це означає, що за результатами такого аналізу необхідно проводити розслідування.

7.4.2 Отримавши атиповий результат аналізу НАДЦ повинен провести перевірку, щоб з’ясувати наступне: а) чи було або чи буде видано спортсмену дозвіл на ТВ відповідно до вимог Міжнародного стандарту з ТВ; б) чи мали місце явні відхилення від Міжнародного стандарту для лабораторій, які могли б стати причиною атипового результату аналізу.

7.4.3 Якщо перевірка атипового результату аналізу відповідно до ст. 7.4.2 виявила, наявність у спортсмена дійсного дозволу на ТВ, або відхилення від Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань та Міжнародного стандарту для лабораторій, які спричинили атиповий результат аналізу, то такий тест повинен вважатися негативним. Спортсмен, його/її міжнародна федерація, національна федерація та ВАДА повинні бути повідомлені про це.

7.4.4 Якщо перевірка не виявила наявність дійсного дозволу на ТВ або відхилення від Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань та Міжнародного стандарту для лабораторій, які спричинили атиповий результат аналізу, то НАДЦ повинен провести необхідне розслідування або продовжити вже розпочате. Після завершення розслідування розгляд випадку про атиповий результат аналізу перекваліфіковують у розгляд випадку про несприятливий результат аналізу. В протилежному випадку спортсмена, його/її міжнародну та національну федерації та ВАДА повідомляють про те що випадок про атиповий результат аналізу не буде розглядатися як несприятливий результат аналізу.

7.4.5 НАДЦ не буде повідомляти про атиповий результат аналізу до завершення розслідування та прийняття рішення про перекваліфікацію атипового результату аналізу в несприятливий результат аналізу за виключенням наступних випадків:

7.4.5.1 Якщо НАДЦ визначить, що необхідно проводити аналіз проби Б до того, як буде закінчено розслідування, то НАДЦ може провести дослідження проби Б після повідомлення спортсмена, в якому йтиметься про атиповий результат аналізу та інформацію вказану в ст. 7.3.1 підпункти г-е.

7.4.5.2 Якщо НАДЦ отримує запит від організатора крупного спортивного заходу безпосередньо перед одним з таких міжнародних заходів, або від спортивної організації, яка відповідальна за дотримання крайніх строків відбору в команду для участі в міжнародному спортивному заході, щодо надання інформації про те чи є у наданих ними списках спортсмени, які мають атипові результати аналізів і стосовно яких ще не прийняті рішення, то НАДЦ повинен надати таку інформацію спочатку повідомивши про атиповий результат аналізу самих спортсменів.

7.5 Розгляд атипових результатів по паспорту та несприятливих результатів по паспорту
Розгляд атипових результатів та несприятливих результатів по паспорту повинен проводитись відповідно до Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань та Міжнародного стандарту для лабораторій. Щойно НАДЦ переконається, що мало місце порушення антидопінгових правил, він повинен повідомити спортсмена (та одночасно його/її міжнародну та національну федерації та ВАДА) про порушене правило та підстави цього порушення.

7.6 Розгляд порушень пов’язаних з наданням інформації про місцезнаходження
НАДЦ повинен розглядати випадки можливого ненадання інформації про місцезнаходження та випадків пропущених тестів (як це визначено Міжнародним стандартом з тестувань та розслідувань) стосовно тих спортсменів, які надають таку інформацію до НАДЦ та відповідно до Додатку І до Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань. Як тільки НАДЦ переконається, що мало місце порушення антидопінгового правила відповідного до ст. 2.4, НАДЦ повинен негайно повідомити спортсмена (одночасно з його/її міжнародною та національною федераціями та ВАДА) про порушення антидопінгового правила відповідно до ст. 2.4 та про підстави такого порушення.

7.7 Розгляд інших порушень антидопінгових правил, які не перераховані в пп. 2-6 ст. 7
НАДЦ повинен проводити відповідне розслідування у випадках можливого порушення будь-якого антидопінгового правила не вказаного в пп. 2-6 ст. 7. Якщо НАДЦ переконаний, що мало місце порушення антидопінгового правила, то необхідно негайно повідомити про це спортсмена або іншу особу (та одночасно його/її міжнародну федерацію, національну федерацію та ВАДА) про підозру у порушенні антидопінгового правила та про підстави цих підозр.

7.8 Встановлення фактів попередніх порушень антидопінгових правил
Перед тим як повідомити спортсмена про порушення антидопінгового правила як це вказано вище, НАДЦ повинен звернутися до АДАМС та ВАДА та інших відповідних антидопінгових організацій, щоб визначити чи мали місце раніше порушення антидопінгових правил.

7.9 Тимчасове відсторонення

7.9.1 Обов’язкове тимчасове відсторонення: якщо дослідження проби А показало несприятливий результат аналізу для забороненої речовини, яка не є особливою речовиною, чи для забороненого метода, а перевірка відповідно до ст. 7.2.2 не виявила наявність дійсного дозволу та ТВ, або відхилення від Міжнародного стандарту з тестувань та розслідувань та Міжнародного стандарту для лабораторій не спричинили несприятливого результату аналізу, то тимчасове відсторонення накладається одразу і негайно після повідомлень описаних в ст. 7.2, 7.3 чи 7.5.

7.9.2 Необов’язкове тимчасове відсторонення: у випадку несприятливого результату аналізу з особливою речовиною, або у випадку будь-якого іншого порушення антидопінгового правила, яке не описане в ст. 7.9.1, НАДЦ може застосовувати необов’язкове тимчасове відсторонення до спортсмена чи іншої особи, яка вчинила порушення антидопінгового правила в будь-який час після перевірки та повідомлень описаних в пп. 2-7 ст. 7 та до початку основних слухань, як описано в ст. 8.

7.9.3 У випадках коли тимчасове відсторонення накладене відповідно до ст. 7.9.1 або ст. 7.9.2 спортсмену або іншій особі необхідно: а) надати можливість на проведення попереднього слухання до, або своєчасно після накладення тимчасового відсторонення; б) своєчасно надати можливість на прискорене фінальне слухання після накладення тимчасового відсторонення відповідно до ст. 8.

7.9.3.1 Тимчасове відсторонення може бути відмінене, якщо спортсмен продемонструє експертній групі, яка проводить слухання, що порушення сталося внаслідок вживання забрудненого продукту. Рішення експертної групи, яка проводить слухання, не відміняти обов’язкове тимчасове відсторонення враховуючи твердження спортсмена про забруднений продукт, не може бути оскаржене.

7.9.4 Якщо тимчасове відсторонення накладене внаслідок несприятливого результату аналізу проби А, а подальший аналіз проби Б не підтвердив результат аналізу проби А, то спортсмен не повинен підлягати подальшому тимчасовому відстороненню на основі порушення ст. 2.1. За обставин, коли спортсмен (або команда спортсмена) були зняті зі змагань внаслідок порушення ст. 2.1, а наступний аналіз проби Б не підтверджує результат проби А, та якщо це будь-яким чином не впливає на хід змагань та зберігається можливість для спортсмена чи команди повернутися до змагань, то спортсмен і команда можуть продовжити участь у цих змаганнях.

7.9.5 У всіх випадках, коли спортсмен чи інша особа були повідомлені про порушення антидопінгового правила але тимчасове відсторонення не було накладене, спортсмену чи іншій особі може бути запропоновано добровільно прийняти тимчасове відсторонення, очікуючи рішення по справі.

Коментар до ст. 7.9: термін тимчасового відсторонення, який накладено на спортсмена чи іншу особу, повинен враховуватися під час визначення будь-якого терміну дискваліфікації, накладеного відповідно до ст. 10.11.3 або ст. 10.11.4.

7.10 Винесення рішення без слухання справи

7.10.1 Спортсмен, якого обвинувачують в порушення антидопінгового правила може прийняти це обвинувачення, відмовившись від слухання по справі, та погодитись з наслідками, які встановлені цими Правилами або (якщо існують суперечності щодо наслідків за цими Правилами) з тим, що вирішить НАДЦ.

7.10.2 В іншому випадку, якщо спортсмен чи інша особа, яку обвинувачено в порушенні антидопінгового правила не оскаржує дане обвинувачення протягом терміну, який визначено у повідомлені про обвинувачення, надісланому НАДЦ, то він/вона вважаються такими, що визнали і прийняли обвинувачення, відмовляються від розгляду справи та визнають наслідки встановлені цими Правилами або (якщо існують суперечності щодо наслідків за цими Правилами) з тим, що вирішить НАДЦ.

7.10.3 У випадках, коли застосовуються ст. 7.10.1 та ст. 7.10.2 розгляд справи Антидопінговою дисциплінарною комісією не є обов’язковим. Замість цього НАДЦ повинен негайно винести письмове рішення, яке підтверджує вчинення порушення антидопінгового правила та наслідки накладені в його результаті. В рішенні повинні бути докладно викладені причини накладеного періоду дискваліфікації, включаючи, якщо необхідно, обґрунтування того, чому не було застосовано максимально можливий період дискваліфікації. НАДЦ повинен надіслати копії свого рішення в інші антидопінгові організації, які мають право оскаржити його відповідно до ст. 13.2.3 та повинен оприлюднити це рішення відповідно до ст. 14.3.2.

7.11 Повідомлення про рішення прийняте під час обробки результатів
У всіх випадках, коли НАДЦ заявляє про можливе порушення антидопінгових правил, знімає обвинувачення в порушенні антидопінгових правил, накладає тимчасове відсторонення або погоджує зі спортсменом чи іншою особою накладання санкцій без слухань, то НАДЦ повинен повідомити про це у встановленому порядку відповідно до ст. 14.2.1, інші антидопінгові організації, які мають право на оскарження відповідно до ст. 13.2.3.

7.12 Закінчення спортивної кар’єри
Якщо спортсмен або інша особа закінчують спортивну кар’єру в той час, коли йде обробка результатів, то НАДЦ, як організація відповідальна за оброблення результатів, залишає за собою право завершити процес обробки результатів. Якщо спортсмен або інша особа закінчують спортивну кар’єру до початку будь-якого процесу обробки результатів, то НАДЦ як відповідальна за обробку результатів організація на час скоєння порушення антидопінгових правил спортсменом або іншою особою, залишає за собою повноваження для проведення обробки результатів.
Коментар до п.12 ст. 7: поведінка спортсмена чи іншої особи до того моменту, коли спортсмен чи інша особа потрапили під юрисдикцію будь- якої антидопінгової організації не буде розглядатися як порушення антидопінгового правила, але може стати законною підставою щоб спортсмену чи іншій особі відмовили у членстві в спортивній організації.

СТАТТЯ 8. ПРАВО НА НЕУПЕРЕДЖЕНЕ СЛУХАННЯ

8.1 Слухання після обробки результатів НАДЦ

8.1.1 Антидопінгова дисциплінарна комісія
Міністерство Молоді та спорту України разом з Національним олімпійським комітетом України призначають Антидопінгову дисциплінарну комісію, яка складається з шести членів. Трьох із них призначає Міністерство, а трьох інших НОК. Голову обирають з-поміж шести призначених членів Комісії. Всі члени Комісії призначаються на 4-річний термін та за умови, що вони зможуть справедливо та неупереджено розглядати справи про порушення антидопінгових правил. Якщо член Комісії помирає, або складає свої повноваження, то новий член призначається тим же органом (Міністерством або НОК), яким він/вона був призначений і на період часу, який залишалося працювати його/її попереднику. Для розгляду конкретної справи голова Комісії обирає групу з трьох осіб, до складу якої може входити і сам голова.

8.2 Основні положення для справедливого слухання

8.2.1 Всі слухання повинні бути заплановані та завершені протягом розумного періоду часу. Слухання, які стосуються спортивних подій, які підпадають під дію цих Правил можуть розглядатися за прискореною процедурою, якщо на це буде дозвіл Комісії, яка розглядає цю справу.
Коментар до п.2.1. ст.8: наприклад, слухання справи можуть прискорити напередодні важливої спортивної події, коли від рішення по справі стосовно порушення антидопінгового правила залежить право спортсмена на участь у цих змаганнях; або під час змагань, коли від рішення по справі залежить чинність результатів спортсмена та його подальша участь у цих змаганнях.

8.2.2 Антидопінгова дисциплінарна комісія повинна визначити регламент, відповідно до якого буде проводитись слухання.

8.2.3 ВАДА, НАДЦ, національна федерація спортсмена або інша особа можуть відвідувати слухання в якості спостерігачів. За будь- яких обставин НАДЦ повинен у повній мірі інформувати ВАДА про статус справи, що розглядається та про результати слухань.

8.2.4 Антидопінгова дисциплінарна комісія повинна завжди діяти справедливо та неупереджено по відношенню до кожного учасника справи.

8.3 Рішення Антидопінгової дисциплінарної комісії

8.3.1 Після закінчення слухання Комісія повинна своєчасно видати письмове, належним чином підписане та датоване рішення (яке було винесене одноголосно або більшістю голосів). В рішенні в повному обсязі повинні бути викладені причини такого рішення та накладеного періоду дискваліфікації, а також, якщо необхідно, обґрунтування того, чому не було застосовано найтяжче можливе покарання.

8.3.2 Комісія повинна надати копію цього рішення спортсмену чи іншій особі, його/її національній спортивній федерації, НАДЦ та антидопінговим організаціям, які відповідно до ст.13.2.3 мають право подавати апеляцію на це рішення.

8.3.3 Порядок оскарження рішення Комісії викладено у ст.13

Коментар: ст.14.3.6 визначає, що вимога ст.14.3.2 щодо обов’язкового оприлюднення не застосовується, якщо спортсмен чи інша особа, які вчинили порушення антидопінгового правила є неповнолітніми.

СТАТТЯ 9. АВТОМАТИЧНЕ АНУЛЮВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
В індивідуальних видах спорту порушення антидопінгового правила, яке виявили під час тестування на змаганнях, автоматично призводить до анулювання результатів, отриманих під час цих змагань та до інших наслідків, включаючи позбавлення медалей, призів та балів/залікових очків.

СТАТТЯ 10. САНКЦІЇ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО ОКРЕМИХ ОСІБ

10.1 Дискваліфікація результатів змагань, під час яких сталося порушення антидопінгового правила
Порушення антидопінгового правила, яке сталося під час змагання або у зв’язку з цим змаганням, відповідно до рішення організаційного комітету цих змагань, призводить до анулювання всіх індивідуальних результатів, які спортсмен отримав під час цих змагань та до інших наслідків, включаючи позбавлення медалей, призів та залікових балів, крім випадків вказаних в ст.10.1.1. Під час вирішення питання щодо анулювання результатів індивідуальних змагань цього спортивного заходу береться до уваги серйозність порушеного антидопінгового правила та чи були результати інших тестувань під час змагання негативними.

10.1.1 Якщо спортсмен зможе довести, що в його/її діях не було провини або мала місце халатність, внаслідок якої і сталося порушення, то особисті результати спортсмена і інших змаганнях не повинні бути анульовані, якщо тільки порушення антидопінгового правило не вплинуло на результати спортсмена під час інших змагань.

10.2 Дискваліфікація за наявність, використання чи спробу використання, або володіння забороненою речовиною чи забороненим методом
Якщо не застосовуються скасування чи скорочення терміну дискваліфікації відповідно до ст.10.4, 10.5 та 10.6, то термін дискваліфікації за порушення ст.2.1, 2.2 або 2.6 визначається наступним чином:

10.2.1 Період дискваліфікації повинен становити 4 (чотири) роки якщо:

10.2.1.1 Порушення антидопінгового правила не пов’язане з “особливою речовиною” та спортсмен чи інша особа не зможуть довести, що порушення антидопінгового правила було ненавмисним.

10.2.1.2 Порушення антидопінгового правила пов’язане з “особливою речовиною”, а НАДЦ може довести, що порушення антидопінгового правила було умисним. 10.2.2 У випадках, не вказаних в ст.10.2.1, період дискваліфікації повинен становити 2 (два) роки.

10.2.3 Термін „умисний”, використаний в ст.10.2 та 10.3, застосовується до спортсменів, які махлюють/вдаються до шахрайства. Таким чином, термін визначає спортсмена чи іншу особу, які вчиняють дію усвідомлюючи, що це являється порушенням антидопінгових правил або що існує значний ризик того, що така поведінка може являтися чи може призвести до порушення антидопінгових правил та свідомо нехтує цим ризиком. Порушення антидопінгових правил, виявлене внаслідок несприятливого результату аналізу, який показав наявність речовини, яка заборонена лише під час змагань, повинно розглядатись як „ненавмисне”, якщо речовина є „особливою”, а спортсмен може довести, що він/вона використав/ла цю речовину у період поза змаганнями. Якщо порушення антидопінгових правил виявлене внаслідок несприятливого результату аналізу, а виявлена підчас цього аналізу речовина заборонена лише під час змагань і не являється „особливою речовиною”, а спортсмен може довести, що речовина вживалася у період поза змаганнями та не для покращення спортивних результатів, то таке порушення повинно розглядатися як ненавмисне.

10.3 Дискваліфікація за порушення інших антидопінгових правил

10.3.1 За порушення ст.2.3 або ст.2.5 призначається період дискваліфікації строком на 4 (чотири) роки, якщо тільки у випадку неявки на допінг-контроль спортсмен може довести, що порушення антидопінгового правила було ненавмисним (як це вказано в ст.10.2.3). У такому випадку застосовується період дискваліфікації строком на 2 (два) роки.

10.3.2 За порушення ст.2.4 застосовується період дискваліфікації строком на 2 (два) роки, який може бути скорочений до мінімального (строком на 1 (один) рік), в залежності від міри провини спортсмена. Передбачена в даній статті варіативність між строками дискваліфікації на 2 та 1 рік не може застосовуватися до спортсменів, яких підозрюють в спробі уникнути тестування шляхом зміни інформації про місцезнаходження в останній момент чи внаслідок іншої подібної поведінки.

10.3.3 За порушення ст.2.7 або ст.2.8 застосовується період дискваліфікації від 4 (чотирьох) років мінімум до довічної дискваліфікації, в залежності від серйозності/важкості порушення. Порушення ст.2.7 або ст.2.8 вчинене по відношенню до неповнолітньої особи, повинне вважатися особливо важким і якщо воно вчинене персоналом спортсмена та не стосується „особливої речовини”, то персонал спортсмена повинен бути дискваліфікований довічно. Крім того, про тяжкі порушення ст.2.7 або ст.2.8 які також можуть порушувати закони та норми, які не мають відношення до сфери спорту, необхідно повідомляти компетентні адміністративні, професійні чи судові органи.

10.3.4 За порушення ст.2.9 призначається період дискваліфікації строком від 2 (двох) до 4 (чотирьох) років, залежно від важкості порушення.

10.3.5 За порушення ст.2.10 призначається період дискваліфікації строком на 2 (два) роки з можливістю зменшити до мінімального строком на 1 (один) рік, залежно від міри провини спортсмена чи іншої особи та від обставин справи.

10.4 Скасування терміну дискваліфікації у випадках відсутності провини чи халатності
Якщо спортсмен чи інша особа, в кожному окремому випадку, доводить відсутність своєї провини чи халатності, то період дискваліфікації, який би застосовувався в іншому випадку, повинен бути скасований.
Коментар до ст.10.4: цей пункт та п.5 ст. 10 застосовуються лише під час призначення покарання/санкції. Вони не застосовуються для встановлення факту вчинення порушення антидопінгового правила. Вони будуть застосовуватися лише за виняткових обставин, наприклад, коли спортсмен зможе довести, що незважаючи на всю обережність він/вона стали жертвою саботажу з боку конкурента. Натомість принцип відсутності провини або недбалість не застосовуються в наступних випадках: а) якщо тест виявився позитивним внаслідок вживання вітамінів або харчових добавок, які не мали етикетки чи були забруднені (відповідно до ст. 2.1.1 спортсмени несуть відповідальність за те, що вони вживають) та спортсмен був попереджений про можливе забруднення добавки; б) спортсмену без пояснення було призначено заборонену речовину особистим лікарем або тренером. (Спортсмени несуть відповідальність за вибір медичного персоналу та за роз’яснення персоналу, що йому/їй не можна призначати заборонені речовини). с) якщо спортсмен став жертвою саботажу з боку його/її дружини/чоловіка, тренера або іншої особи з близького оточення спортсмена (спортсмени відповідальні за те, що вони їдять/п’ють та за поведінку осіб, які мають доступ до його/її продуктів харчування).
     Однак, залежно від особливостей кожної конкретної справи, кожен з наведених прикладів може призвести до зменшення терміну покарання відповідно до ст. 10.5, базуючись на принципі незначної провини чи недбалості.

10.5 Скорочення періоду дискваліфікації на підставі незначної провини чи халатності.

10.5.1 Скорочення санкцій для „особливих речовин” та забруднених продуктів у випадках порушення ст.2.1, 2.2 або 2.6.

10.5.1.1 Особливі речовини
У випадках, коли порушення антидопінгового правила включає „особливу речовину”, а спортсмен чи інша особа можуть довести свою незначну провину чи халатність, то може, як мінімум, призначатися попередження без призначення періоду дискваліфікації, а як максимум, два роки дискваліфікації в залежності від міри провини спортсмена чи іншої особи.

10.5.1.2 Забруднені продукти
У випадках, коли спортсмен чи інша особа можуть довести незначну провину чи халатність а також, що визначена заборонена речовина містилася в забрудненому продукті, то як мінімум, призначається покарання у вигляді попередження без періоду дискваліфікації, а як максимум, два роки дискваліфікації, в залежності від міри провини спортсмена чи іншої особи.

10.5.2 Застосування „незначної провини” чи „халатності” у випадках інших, ніж описані в ст.10.5.1
Якщо спортсмен або інша особа зможе довести, у кожному окремому випадку, до якого не застосовується ст.10.5.1, що в його//її діях є незначна провина або халатність, то за умови подальшого скорочення чи відміни відповідно до ст.10.6, період дискваліфікації, який застосовується в інших випадках, може бути скорочений відповідно до міри провини спортсмена чи іншої особи, але період дискваліфікації який скорочується не може бути меншим за половину терміну, який призначається в інших випадках. Якщо призначений в іншому випадку період дискваліфікації є довічним, то скорочений період, відповідно до цієї статті не може бути меншим за 8 (вісім) років.

10.6 Відміна, скорочення чи припинення періоду дискваліфікації або інших наслідків у зв’язку з іншими причинами ніж провина

10.6.1 Значне сприяння в розкритті чи встановленні фактів порушення антидопінгових правил

10.6.1.1 Антидопінгова організація, відповідальна за обробку результатів, під час виявлення порушення антидопінгових правил може в конкретному випадку, ще до прийняття конкретного рішення щодо апеляції відповідно до ст.13 або до закінчення терміну для подачі апеляції, відмінити частину періоду дискваліфікації, якщо спортсмен або інша особа значною мірою сприяли антидопінговій організації, правоохоронним органам чи професійному дисциплінарному органу внаслідок чого:
а) антидопінгова організація розкрила або відкрила справу про порушення антидопінгових правил іншими особами;
б) правоохоронні чи дисциплінарні органи розкрили або відкрили справу про правопорушення або порушення професійних правил, скоєне іншою особою, а інформація, надана цією особою в межах значного сприяння, стала доступною антидопінговій організації, а обов’язки якої входить обробка результатів. Після остаточного рішення по апеляції відповідно до ст.13 або після закінчення терміну подачі апеляції антидопінгова організація може відмінити частину терміну дискваліфікації, призначеного в інших випадках, але лише за згодою ВАДА та відповідної міжнародної федерації. Тривалість тієї частини терміну на яку може бути скорочено призначений в інших випадках період дискваліфікації, повинна базуватися на важкості порушення антидопінгового правила, скоєного спортсменом або іншою особою і на тому наскільки суттєвою була співпраця у справі боротьби з допінгом в спорті. Може бути скасовано не більше трьох четвертих періоду дискваліфікації, який призначається в інших випадках. Якщо ж дискваліфікація, яка призначається в інших випадках, є довічною, то нескоро чуваний термін по цьому пункту повинен становити не менше восьми років. Якщо спортсмен або інша особа у результаті відмовляються співпрацювати і надавати повну і достовірну інформацію у рамках істотного сприяння, на підставі якого була надана відміна періоду дискваліфікації, НАДЦ може відновити початковий термін дискваліфікації. Якщо НАДЦ вирішить відновити скасований раніше період дискваліфікації або вирішить не відновлювати скасований раніше період дискваліфікації, то на таке рішення може бути подана апеляція будь-якою особою, уповноваженою на це відповідно до ст.13.

10.6.1.2. Для заохочення спортсменів і інших осіб в наданні істотного сприяння антидопінговим організаціям, за запитом НАДЦ або за запитом спортсмена або іншої особи, яка звинувачується в порушенні антидопінгових правил, ВАДА на будь-якій стадії обробки результатів, навіть після ухвалення остаточного рішення по апеляції відповідно до ст. 13, може на власний розсуд погодитися відмінити застосований в інших випадках термін дискваліфікація і інші наслідки. У виняткових випадках ВАДА у відповідь на істотне сприяння може погодитися на відміну терміну дискваліфікації і інших наслідків більш ніж це передбачено цим пунктом, аж до незастосування дискваліфікації і (чи) неповернення призових грошей або на відміни штрафу і відшкодування витрат. Відсутність згоди ВАДА є умовою для відновлення санкції, як це передбачено цією статтею. Незважаючи на положення ст. 13, рішення ВАДА щодо цього пункту не підлягає оскарженню іншою антидопінговою організацією.

10.6.1.3. Якщо НАДЦ відміняє будь-яку частину застосованої санкції у зв’язку з істотним сприянням, то в порядку, передбаченому ст.14.2, іншим антидопінговим організаціям, що мають право подавати апеляцію відповідно до ст.13.2.3, має бути вислане повідомлення з поясненням мотивів прийнятого рішення. У особливих обставинах, якщо ВАДА вважає, що це буде краще для інтересів боротьби з допінгом в спорті, ВАДА може дозволити НАДЦ вступити у відповідну угоду про конфіденційність, яка передбачатиме обмеження або відстрочку оприлюднення інформації щодо істотного сприяння або його характеру.

10.6.2. Визнання порушення антидопінгових правил за відсутності інших доказів.
Якщо спортсмен або інша особа добровільно визнають, що вчинили порушення антидопінгових правил до отримання повідомлення про узяття проби, яка могла б виявити таке порушення (чи у разі порушення антидопінгових правил не по пункту 2.1 – до отримання першого повідомлення про порушення, згідно з ст.7,), і це визнання є єдиним достовірним свідченням порушення на момент визнання, то термін дискваліфікації може бути скорочений, але не більше ніж наполовину від передбаченого в інших випадках періоду.

10.6.3. Своєчасне зізнання в порушенні антидопінгових правил відразу після пред’явлення звинувачення в порушенні, покарання за яке передбачено ст.10.2.1 або ст.10.3.1. Спортсмен або інша особа, до якої може бути застосована санкція у вигляді чотирирічної дискваліфікації відповідно до ст.10.2.1 або ст.10.3.1, своєчасно визнавши порушення антидопінгових правил після пред’явлення звинувачення НАДЦ, а також із згоди і на розсуд ВАДА і НАДЦ може отримати скорочення терміну дискваліфікації, мінімально до двох років, залежно від серйозності порушення та міри провини спортсмена або іншої особи.

10.6.4. Застосування декількох підстав для скорочення санкцій.
Якщо спортсмен або інша особа доводять, що мають право на скорочення санкцій відповідно до більш ніж одного з положень ст.10.4, 10.5 або 10.6, то до застосування будь-якого скорочення або відміни відповідно до ст.10.6 застосований в інших випадках період дискваліфікації має бути визначений відповідно до ст.10.2, 10.3, 10.4 і 10.5. Якщо спортсмен або інша особа доводять, що мають право на скорочення або відміну періоду дискваліфікації відповідно до ст.10.6, період дискваліфікації може бути скасований або скорочений, але не більше ніж до однієї четвертої передбаченого в інших випадках періоду дискваліфікації.

10.7. Численні порушення

10.7.1. Період дискваліфікації при повторному порушенні спортсменом або іншою особою антидопінгових правил має бути визначений, виходячи з того, що більше:
а) шість місяців;
б) половина терміну дискваліфікації, накладеної за перше порушення антидопінгових правил, без урахування можливого скорочення такого терміну по пункту 10.6;
в) подвійний термін в порівнянні з терміном дискваліфікації, застосований до цього повторного порушення антидопінгових правил, якби воно розглядалося в якості першого порушення, без урахування можливого скорочення такого терміну відповідно до ст.10.6.
Період дискваліфікації, вказаний вище, може бути скорочений відповідно до ст.10.6.

10.7.2. При встановленні факту третього порушення антидопінгових правил призначається довічний термін дискваліфікації за винятком випадків, коли при третьому порушенні антидопінгових правил виявляються умови, що дозволяють відмінити або скоротити період дискваліфікації відповідно до ст.10.4 або 10.5, або скоєно порушення ст.2.4. У цих конкретних випадках період дискваліфікації призначається від восьми років до довічної дискваліфікації.

10.7.3. Порушення антидопінгових правил, відносно яких було встановлено відсутність провини або халатність спортсмена або іншої особи, не розглядатимуться як попередні порушення для цілей цієї статті.

10.7.4. Додаткові правила, які застосовуються для окремих можливих багатократних порушень.

10.7.4.1. При визначенні санкцій за ст.10.7 порушення антидопінгових правил вважатиметься другим порушенням тільки тоді, коли НАДЦ зможе довести, що спортсмен або інша особа вчинили друге порушення антидопінгових правил після того, як ними було отримано повідомлення про перше порушення відповідно до ст.7, або після того, як НАДЦ застосував розумні зусилля для повідомлення про перше порушення антидопінгового правила. Якщо ж НАДЦ не може це довести, порушення повинні розглядатися разом як перше порушення, і накладення санкцій повинно ґрунтуватися на порушенні, яке тягне застосування більш важкого покарання.

10.7.4.2. Якщо після накладення санкції за перше порушення антидопінгових правил, НАДЦ виявляє порушення антидопінгових правил спортсменом або іншою особою, яке сталося до отримання повідомлення про перше порушення, тоді НАДЦ накладає додаткову санкцію на основі тієї санкції, яка могла б бути застосована, якби два порушення розглядалися одночасно. Результати усіх змагань, починаючи з дати більш раннього порушення антидопінгових правил, підлягають анулюванню згідно з ст.10.8.

10.7.5 Десятирічний період для багатократних порушень антидопінгових правил
Для цілей пункту 10.7 кожне порушення антидопінгових правил повинне статися впродовж десяти років, щоб були ознаки багатократного порушення.

10.8. Анулювання результатів змагань, що йдуть за збором проб або здійсненням порушення антидопінгових правил
Окрім автоматичного анулювання результатів, показаних на спортивному змаганні, під час якого була узята позитивна проба, згідно зі ст.9 усі інші результати, показані на спортивних змаганнях, починаючи з дати відбору позитивної проби (при тестуванні на змаганнях або поза змаганнями), або з дати здійснення іншого порушення антидопінгових правил, включаючи період тимчасового відсторонення і дискваліфікації, мають бути анульовані з усіма відповідними наслідками, включаючи вилучення медалей, балів і призів, якщо іншого не вимагає принцип справедливості.

10.9. Розподіл витрат САС і вилучених призових грошей
Встановлюється наступна черговість виплат витрат САС і вилучених призових грошей: в першу чергу, проводиться оплата витрат, визначених в рішенні САС, в другу чергу, вилучені призові гроші передаються іншим спортсменам, якщо це передбачено правилами відповідної міжнародної федерації, і, по-третє, відшкодовуються витрати НАДЦ.

10.10 Фінансові санкції
Якщо спортсмен або інша особа вчиняють порушення антидопінгових правил, то НАДЦ в свою чергу та будучи суб’єктом дії принципу пропорційності, може вирішити cтягнути зі спортсмена чи іншої особи кошти, пов’язані з порушенням антидопінгового правила, незалежно від призначеного періоду дискваліфікації. Застосування фінансових санкцій або стягнення витрат НАДЦ не може вважатися підставою для зменшення терміну дискваліфікації чи іншого покарання, яке застосовується відповідно до цих Правил чи Кодексу.

10.11 Початок терміну дискваліфікації
Окрім вказаних нижче ситуацій, термін дискваліфікації повинен розпочинатися з дати винесення остаточної ухвали на слуханнях, відповідно до якої призначається термін дискваліфікації, або, якщо право на слухання не було реалізовано а слухання не проводилися, то з дати прийняття дискваліфікації або її призначення.

10.11.1. Затримки за обставинами, що не залежать від спортсмена або іншої особи.
Якщо мали місце значні затримки при проведенні слухань або на інших етапах допінг-контролю за обставинами, не залежними від спортсмена або іншої особи, то НАДЦ може обчислювати термін дискваліфікації з більш ранньої дати, а саме з дати узяття проби або з останньої дати здійснення порушення антидопінгових правил. Усі результати на змаганнях, досягнуті в період дискваліфікації, включаючи ретроактивну дискваліфікацію, мають бути анульовані.

10.11.2. Своєчасне визнання.
Якщо спортсмен або інша особа зізнаються в порушенні антидопінгових правил (до його участі в наступному змаганні) після того, як вони були поінформовані про це НАДЦ, початок терміну дискваліфікації може розпочинатися з дати, коли була відібрана проба, або останньої дати іншого порушення антидопінгових правил. Проте в кожному випадку, коли застосовуватиметься цей пункт, спортсмен або інша особа повинні відбути, принаймні, половину терміну дискваліфікації, починаючи з дати, з якої спортсмен або інша особа погодяться з накладенням санкції, з дати, коли рішення, яке накладає санкцію, буде прийнято після слухання, або з дати, з якої санкція була накладена в інший спосіб. Цей пункт не застосовується в тих випадках, коли термін дискваліфікації вже був скорочений відповідно до ст.10.6.3.

10.11.3. Зарахування відбутого терміну тимчасового відсторонення або терміну дискваліфікації

10.11.3.1. Якщо тимчасове відсторонення накладене і дотримується спортсменом або іншою особою, тоді тимчасове відсторонення має бути враховане під час призначення спортсменові або іншій особі терміну дискваліфікації. Якщо якийсь термін дискваліфікації був відбутий відповідно до рішення, на яке згодом була подана апеляція, то він має бути врахований при призначенні спортсменові або іншій особі терміну дискваліфікації відповідно до рішення апеляційного органу.

10.11.3.2. Якщо спортсмен або інша особа добровільно в письмовій формі прийме тимчасове відсторонення, запропоноване НАДЦ, і дотримуватиметься тимчасового відсторонення, то воно має бути враховане під час призначення спортсменові або іншій особі терміну дискваліфікації. Копія добровільної згоди на тимчасове відсторонення спортсмена або іншої особи має бути негайно надана кожній стороні, що має право отримувати повідомлення про можливе порушення антидопінгових правил відповідно до пункту 14.1.

10.11.3.3. Ніякого скорочення терміну дискваліфікації не повинно бути надано на будь-який період до дати тимчасового відсторонення або добровільного тимчасового відсторонення незалежно від того, вирішив спортсмен не брати участь в спортивних змаганнях сам або був тимчасово відсторонений своєю командою.

10.11.3.4. У командних видах спорту, де дискваліфікація накладається на команду, якщо принципи справедливості не вимагають іншого, термін дискваліфікації повинен розпочинатися з дати остаточних слухань, на яких було прийнято рішення про дискваліфікацію, або якщо слухання не проводилися, з дати вираження згоди з дискваліфікацією, або коли воно було накладене іншим чином. Будь-який термін тимчасового відсторонення команди (накладений або прийнятий добровільно) повинен враховуватися при визначенні загального терміну дискваліфікації.

10.12. Статус впродовж терміну дискваліфікації

10.12.1. Заборона на участь у змаганнях протягом терміну дискваліфікації
Жоден спортсмен або інша особа, відносно якої була застосована дискваліфікація, не має права під час терміну дискваліфікації брати участь ні в якій якості в спортивних змаганнях або іншій діяльності (за винятком спеціальних антидопінгових освітніх або реабілітаційних програм), санкціонованих або організованих будь-якою стороною, що підписалася, або організацією, що в неї входить, або клубом або іншою організацією, що є членом організації, яка входить до складу сторони, що підписалася, або в спортивних змаганнях, організованих або санкціонованих професійною лігою, або будь-яким міжнародним або національним організатором спортивного заходу; або у будь-якій спортивній діяльності в елітному спорті на національний рівні, яка фінансується державним органом. Термін “діяльність” включає адміністративну діяльність, таку як робота офіційною особою, директором, офіцером, співробітником або волонтером в організації, описаній в цьому пункті. Дискваліфікація, накладена в одному виді спорту, має бути визнана в інших видах спорту відповідно до пункту 15.1. Спортсмен або інша особа, відносно якої винесена ухвала про дискваліфікацію на термін більше чотирьох років, після закінчення цього терміну, може брати участь в якості спортсмена в місцевих спортивних заходах, що не санкціоновані або іншим чином не відносяться до юрисдикції сторони, що підписала Кодекс або організації, яка є членом сторони, що підписала Кодекс, проте лише за умови, що місцеві змагання не знаходяться на рівні, який дозволить такому спортсмену або іншій особі прямо або посередньо кваліфікуватися для участі (чи отримувати очки) для участі в національному або міжнародному спортивному заході. Також цей спортсмен або інша особа ні в який якості не може працювати з неповнолітніми. Спортсмени, відносно яких винесена ухвала про дискваліфікацію, мають бути доступні для тестування у період поза змаганнями. У випадку якщо в ході такого тестування буде встановлено порушення антидопінгових правил, то спортсмен повинен відшкодувати НАДЦ витрати на проведення тестування і аналіз проби.

10.12.2. Повернення до тренувальної діяльності
Єдиним виключенням з підпункту 10.12.1 може стати повернення спортсмена до тренувань з командою або використання приміщень клубу або іншої організації, що входить до складу сторони, що підписала, впродовж часу, залежно від того, що коротше:
1) останні два місяці дискваліфікації спортсмена;
2) остання чверть накладеного терміну дискваліфікації.

10.12.3. Порушення заборони на участь під час терміну дискваліфікації
Якщо спортсмен або інша особа, до якої була застосована дискваліфікація, порушує заборону, встановлену в підпункті 10.11.1, на участь в спортивних змаганнях під час дискваліфікації, то результати його участі будуть анульовані, а новий термін дискваліфікації, рівний по довжині першому терміну, буде доданий до кінця першої дискваліфікації. Новий термін дискваліфікації може бути змінений на підставі міри провини спортсмена або іншої особи. Рішення відносного того, чи порушив спортсмен або інша особа заборону на участь і чи можлива зміна терміну дискваліфікації, повинно виноситися антидопінговою організацією, яка проводила обробку результатів і призначила первинний термін дискваліфікації. На це рішення може бути подана апеляція відповідно до ст.13. У тих випадках, коли персонал спортсмена або інша особа надають допомогу особі в порушенні заборони на участь під час дискваліфікації, НАДЦ повинен накласти санкції за порушення пункту 2.9, за таке сприяння.

10.12.4. Відмова у фінансуванні на термін дискваліфікації Крім того, особі, що порушила антидопінгові правила, якщо не застосовувалося скорочення санкції згідно з пунктом 10.4 або 10.5, НАДЦ, державним органом виконавчої влади в області фізичної культури і спорту, регіональними органами виконавчої влади і національними спортивними федераціями буде відмовлено в повному або частковому фінансуванні, пов’язаному із спортивною діяльністю, або інших пільгах, які отримують такі особи у зв’язку із спортивною діяльністю.

10.13. Автоматичне оприлюднення санкцій
Обов’язковою частиною кожної санкції є публічне оприлюднення, передбачене пунктом 14.3.

СТАТТЯ 11. НАСЛІДКИ ДЛЯ КОМАНД

11.1. Тестування в командних видах спорту
Якщо більше за одного члена команди в командних видах спорту проінформовано про порушення антидопінгових правил відповідно до ст.7 у зв’язку із спортивним заходом, то має бути проведене відповідне цільове тестування команди під час спортивного заходу.

11.2. Наслідки для командних видів спорту Якщо більше двох членів команди в командних видах спорту порушили антидопінгові правила під час спортивного заходу, то організатор спортивного заходу повинен накласти відповідну санкцію на команду (наприклад, зняття зароблених балів, дискваліфікація із спортивних змагань або спортивного заходу або іншу санкцію) на додаток до наслідків, накладених на окремих спортсменів, що вчинили порушення антидопінгових правил.

11.3. Організатор спортивного заходу може посилити наслідки для командних видів спорту. Організатор спортивного заходу може прийняти рішення про застосування правил для цього спортивного заходу, які накладають наслідки строгіші, ніж приведені в пункті 11.2.

СТАТТЯ 12. ЗАХОДИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО СПОРТИВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

12.1. НАДЦ може зробити запит до державного органу виконавчої влади в області фізичної культури і спорту та/або в Національний олімпійський комітет з проханням розглянути доцільність фінансування національної спортивної федерації або застосувати інші заходи нематеріального характеру, за недотримання національними спортивними федераціями вказаних Правил, включаючи не сприяння НАДЦ у інформуванні спортсменів про включення їх в пул і ненадання допомоги НАДЦ в проведенні розслідувань.

12.2 У випадку значного збільшення випадків порушення антидопінгових правил спортсменами та/або іншими членами певної національної спортивної федерації, НАДЦ може звернутися з проханням до державного органу виконавчої влади в області фізичної культури і спорту та/або в Національний олімпійський комітет з проханням вжити заходів до цієї національної федерації.

СТАТТЯ 13. АПЕЛЯЦІЇ

13.1. Рішення, на які можуть подаватися апеляції
На рішення, що приймаються відповідно до Правил, можуть подаватися апеляції, як це вказано нижче в пунктах 13.2 – 13.6 або передбачено іншим чином в Кодексі або Міжнародних стандартах. Під час розгляду апеляції рішення залишаються в силі, якщо інакше не вирішує орган, що розглядає апеляції. Перед поданням апеляції мають бути проведені усі процедури перегляду рішень, передбачені правилами антидопінгової організації, на рішення якої подається апеляція, за умови, що ці процедури не суперечать принципам, викладеним далі в підпункті 13.2.2 (за виключенням випадку наведеного у ст. 13.1.2)

13.1.1. Необмежений об’єм розгляду Об’єм розгляду апеляції включає усі питання, що мають відношення до справи, і прямо не обмежений питаннями або об’ємом розгляду інформації, яку розглянула організація, що прийняла первинне рішення.

13.1.2. САС не повинен брати до уваги факти, вказані в рішенні, на яке була подана апеляція. При ухваленні рішення САС не повинен брати до уваги рішення органу, на яке була подана апеляція.

13.1.3. ВАДА не повинна обмежуватися внутрішніми способами розгляду

У тих випадках, коли ВАДА має право на апеляцію відповідно до ст.13 і жодна із сторін не подала апеляцію на остаточне рішення винесене НАДЦ, ВАДА може подати апеляцію на таке рішення безпосередньо в САС, оминувши способи внутрішнього розгляду, передбачені НАДЦ.

13.2. Апеляції з приводу рішень про порушення антидопінгових правил, наслідків, тимчасових відсторонень, визнання рішень і юрисдикції.
Вказані нижче рішення можуть бути оскаржені тільки в порядку, передбаченому пунктами 13.2-13.7:
– рішення про те, що мало місце порушення антидопінгових правил;
– рішення про накладення або незастосування наслідків за порушення антидопінгових правил;
– рішення про те, що не мало місця порушення антидопінгових правил;
– рішення про те, що розгляд факту порушення антидопінгових правил не може бути продовжений з процедурних причин (включаючи, наприклад, закінчення терміну давності);
– рішення ВАДА не звільняти спортсмена, який йшов із спорту, від обов’язкового надання повідомлення про повернення до виступів в спортивних змаганнях відповідно до підпункту 5.7.1 за шість місяців до цього;
– рішення ВАДА про передачу повноважень на обробку результатів відповідно до статті 7.1 Кодексу;
– рішення НАДЦ не розглядати несприятливий результат аналізу або атиповий результат аналізу в якості порушення антидопінгових правил;
– рішення не продовжувати розгляд порушення антидопінгових правил після розслідування по ст. 7.7;
– рішення застосувати тимчасове відсторонення на підставі попередніх слухань;
– недотримання НАДЦ ст. 7.9;
– рішення, стосовно того, що НАДЦ не має повноважень для розгляду можливого порушення антидопінгових правил або його наслідків;
– рішення відмінити або не відміняти термін дискваліфікації або відновити або не відновлювати скасований раніше термін дискваліфікації відповідно до ст.10.6.1;
– рішення відповідно до ст.10.11.3;
– рішення НАДЦ не визнавати рішення іншої антидопінгової організації відповідно до ст.15.

13.2.1. Апеляції, що стосуються спортсменів міжнародного рівня або міжнародних спортивних заходів
Якщо порушення сталося під час міжнародного спортивного заходу та до нього причетні спортсмени міжнародного рівня, то апеляція на винесену ухвалу повинна подаватися виключно в САС.

13.2.2. Апеляції, що стосуються інших спортсменів або інших осіб.
У разі, коли ст.13.2.1 не застосовується, апеляція може бути подана до Національної апеляційної Комісії.

13.2.2.1 Слухання у Національній апеляційній комісії

13.2.2.1.1. Опис складу Національної апеляційної комісії

13.2.2.1.1 Міністерство молоді та спорту України спільно з Національним олімпійським комітетом України призначають Національну апеляційну комісію (НАК), яка складається з шести членів. Трьох членів НАК призначає Мінмолодьспорт, а інших трьох НОК. Всі члени НАК призначаються на 4-річний термін та за умови, що вони зможуть справедливо та неупереджено розглядати апеляції. Голову обирають з-поміж шести призначених членів Комісії. Якщо член НАК помирає, або складає свої повноваження, то в залежності від того, яким органом (Мінмолодьспортом чи НОК) було призначено цю особу, тим самим органом і призначається новий член НАК на період, який залишалося працювати його/її попереднику. Для розгляду конкретної справи голова НАК обирає групу з трьох осіб, до складу якої може входити і сам голова. НАК має повноваження розглядати всі апеляції на рішення про порушення антидопінгових правил на національному рівні.

13.2.2.1.2 Обрані для розгляду справи члени комісії не повинні мати жодного стосунку до справи, що розглядається. Це означає, що жоден з обраних членів НАК не повинен бути причетним до розгляду заявки на ТВ чи апеляції від спортсмена, справа якого розглядається зараз. Після обрання для розгляду конкретної справи кожен член групи повинен повідомити голову про обставини, які можуть мати вплив на неупередженість члена відносно будь-якої зі сторін справи.

13.2.2.1.3 Якщо член НАК, якого голова призначив розглядати справу не бажає, або не може з будь-яких причин розглядати її, то голова може замінити його/її іншим членом, або призначити іншу групу, обравши з шести призначених членів НАК.

13.2.2.1.4 НАК має право на власний розсуд залучати експертів для допомоги та надання незалежних думок щодо розгляду справ.

13.2.2.1.5 НАДЦ має право участі у розгляді справ та може бути присутнім на слуханнях, що проводяться НАК, у якості учасника.

13.2.2.1.6 Відповідна Міжнародна та/або національна федерація, НОК України, якщо вони не є стороною слухань, а також ВАДА мають право бути присутніми на слуханнях, що проводить НАК, у якості спостерігачів.

13.2.2.1.7 Слухання, що випливають з цієї статті мають бути завершені якнайшвидше та, в будь якому випадку не пізніше трьох місяців з дати рішення дисциплінарного органу, за винятком випадків де мають місце виняткові обставини.

13.2.2.1.8 Слухання, які пов’язані зі Змаганнями чи іншими Заходами можуть бути проведені у прискореному порядку.

13.2.2.2 Процедури НАК.

13.2.2.2.1 Відповідно до положень цих Правил, НАК має право встановлювати свої процедури.

13.2.2.2.2 Позивач повинен представити свою справу, а сторона або сторони відповідачі мають представити свої матеріали у відповідь.

13.2.2.2.3 Відмова будь якої зі сторін або їх представників бути присутнім на слуханні після отримання повідомлення вважатиметься відмовою від свого права на слухання. Це право може бути відновлене на розумних підставах.

13.2.2.2.4 Кожна сторона має право бути представленою на слуханні за свій власний рахунок.

13.2.2.2.5 Кожна сторона має право на послуги перекладача на слуханні, якщо це буде визнано необхідним з боку НАК. НАК визначає особу перекладача і відповідального за оплату вартості послуг перекладача.

13.2.2.2.6 Кожна сторона у справі має право подавати докази, в тому числі має право викликати і ставити питання свідкам (за рішенням НАК свідчення можуть бути прийняті наприклад телефоном або іншим чином).

13.2.2.2.7 Будь яка невідповідність сторони слухань вимогам або процедурам НАК не повинна заважати НАК проводити розгляд, а сама невідповідність може бути взята до уваги при винесені рішень НАК.

13.2.2.3 Рішення НАК

13.2.2.3.1 Після закінчення слухання НАК повинна своєчасно видати письмове, належним чином підписане та датоване рішення (яке було винесене одноголосно або більшістю голосів). В рішенні в повному обсязі повинні бути викладені причини такого рішення та накладеного періоду дискваліфікації, а також, якщо необхідно, обґрунтування того, чому не було застосовано найтяжче можливе покарання.

13.2.2.3.2 НАК повинна надати копію цього рішення спортсмену чи іншій особі, його/її національній спортивній федерації, НАДЦ та антидопінговим організаціям, які відповідно до ст.13.2.3 мають право подавати апеляцію на це рішення.

13.2.2.3.3 Рішення можуть бути оскаржені як це описано в ст. 13.2.3.
Якщо рішення не оскаржується, то
а) у випадку коли рішення підтверджує вчинення порушення антидопінгового правила, то таке рішення повинно бути оприлюднене як це вказано в ст. 14.3.2;
б) якщо НАК вирішила, що порушення антидопінгового правила не було, то таке рішення підлягає оприлюдненню лише за згодою спортсмена чи іншої особи, який/яка є суб’єктом цього рішення. НАДЦ застосовує всі прийнятні засоби, щоб отримати таку згоду, і якщо згоду отримано, то оприлюднює рішення НАК або у повному обсязі, або в тій відредагованій формі, на яку дали згоду спортсмен або інша особа.

13.2.3. Особи, уповноважені подавати апеляції
У випадках, передбачених ст. 13.2.1, подавати апеляцію в САС мають право наступні сторони:
а) спортсмен або інша особа, відносно якої прийнято рішення, на яке подається апеляція;
б) інша сторона, що бере участь у справі, по якій було винесено ухвалу;
в) відповідна міжнародна федерація;
г) антидопінгова організація або національна антидопінгова організація країни проживання цієї особи або країни, громадянином якої є ця особа, або країни, що видала ліцензію;
д) Міжнародний олімпійський комітет або Міжнародний паралімпійський комітет, коли рішення пов’язане з проведенням Олімпійських ігор або Паралімпійських ігор, включаючи рішення про допуск до участі в Олімпійських і Паралімпійських іграх;
е) ВАДА.
У випадках, передбачених ст. 13.2.2, сторонами, що має право подавати апеляцію в САС, являються:
а) спортсмен або інша особа, відносно якої прийнято рішення, на яке подана апеляція;
б) інша сторона, що бере участь у справі, по якій було винесено ухвалу;
в) національна спортивна федерація;
г) відповідна міжнародна федерація;
д) антидопінгова організація або національна антидопінгова організація країни проживання цієї особи;
е) Міжнародний олімпійський комітет або Міжнародний паралімпійський комітет, коли рішення пов’язане з проведенням Олімпійських ігор або Паралімпійських ігор, включаючи рішення про допуск до участі в Олімпійських і Паралімпійських іграх;
ж) ВАДА.
Незважаючи на сказане вище, апеляція з приводу тимчасового відсторонення може подаватися тільки спортсменом або іншою особою, до якої було застосовано тимчасове відсторонення.

13.2.4. Дозвіл на подання зустрічних апеляцій і інших подальших апеляцій
Зустрічні апеляції та інші додаткові апеляції, подані будь-яким відповідачем, заявленим у справі, яка розглядається САС, прямо дозволені відповідно до Кодексу і Правил. Будь-яка сторона, що має право подати апеляцію відповідно до ст.13, може подати зустрічну апеляцію або додаткову апеляцію до закінчення терміну надання відповіді сторонами.

13.3. Несвоєчасне винесення ухвали антидопінговою організацією
Коли НАДЦ в якомусь конкретному випадку не виносить ухвалу про порушення антидопінгових правил в розумні терміни, встановлені ВАДА, ВАДА може подати апеляцію прямо в САС, начебто НАДЦ виніс ухвалу про відсутність порушення антидопінгових правил. Якщо САС встановить, що порушення антидопінгових правил мало місце і ВАДА діяло обґрунтовано, подавши апеляцію прямо в САС, витрати ВАДА і оплата адвокатів за розгляд апеляції мають бути відшкодовані НАДЦ.

13.4. Апеляції з приводу рішень щодо ТВ
Апеляція на рішення щодо ТВ може подаватися виключно в порядку, передбаченому ст.4.4.

13.5. Повідомлення про рішення щодо апеляції
Будь-яка антидопінгова організація, яка є стороною, що бере участь в оскарженні, повинна негайно, в порядку, передбаченому ст.14.2, надати рішення по апеляції спортсменові або іншій особі та іншим антидопінговим організаціям, які мають право подати апеляцію відповідно до ст.13.2.3.

13.6 Оскарження рішень, винесених відповідно до ст. 12
Рішення НАДЦ, винесені відповідно до ст. 12 можуть бути оскаржені національною спортивною федерацією виключно в САС.

13.7. Терміни на подання апеляції

13.7.1. Термін для подання апеляції в САС
Остаточний термін подання апеляції ВАДА має бути один з тих, що пізніше:
а) двадцять один день після останнього дня, коли могла бути подана апеляція будь-якою іншою стороною;
б) двадцять один день після отримання ВАДА повного комплекту документів, що стосуються цього рішення.

13.7.2 Терміни для подання апеляцій до Національної апеляційної комісії
Подати апеляцію до НАК можна протягом 21 (двадцять одного) дня з моменту отримання рішення по справі стороною, яка подає апеляцію. Однак строки для подання апеляції стороною, яка не була учасником справи, на рішення по якій подається апеляція будуть наступними:
а) протягом 15 днів з дати отримання рішення така сторона/сторони мають право вимагати від органу, який виніс рішення, надати їй/їм повний пакет документів по справі;
б) двадцять один день з моменту отримання ВАДА повного комплекту документів, які стосуються цієї справи.

СТАТТЯ 14. КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ТА ОПРИЛЮДНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ

14.1 Інформація про несприятливий результат аналізу, атиповий результат аналізу та про інші підозри у порушення антидопінгових правил

14.1.1 Повідомлення спортсмена або іншої особи про порушення антидопінгового правила
Спортсмен або інша особа повідомляються про підозру в порушенні антидопінгового правила відповідно до ст.7 та ст. 14 цих Правил.
Повідомлення спортсменам або іншим особам, які є членами національної федерації надсилаються також і в його/її федерацію.

14.1.2 Повідомлення про порушення антидопінгового правила у міжнародні федерації та ВАДА
Повідомлення про підозру в порушення антидопінгового правила направляються у міжнародні федерації та ВАДА відповідно до вимог ст. 7 та ст. 14 цих Правил, одночасно з повідомленням спортсмену та/або іншим особам.

14.1.3 Зміст повідомлення про порушення антидопінгового правила
Повідомлення про порушення антидопінгового правила за ст. 2.1 повинно включати: ім’я спортсмена, країну, вид спорту та дисципліну, змагальний рівень спортсмена, коли проводилося тестування (під час змагань чи у період поза змаганнями), дату відбору проби, аналітичний звіт лабораторії та іншу інформацію, яка вказана в Міжнародному стандарті з тестувань та розслідувань. Повідомлення про порушення антидопінгового правила за статтею іншою, ніж 2.1 повинно включати правило, яке було порушено та у зв’язку з чим було висунуте порушення.

14.1.4 Звіти про статус.
Крім випадків розслідувань, які ще не завершилися повідомленням про факт порушення антидопінгового правила відповідно до ст. 14.1.1, міжнародна федерація та ВАДА повинні регулярно отримувати інформацію про поточний статус та результати розслідування або про процедури, які застосовуються відповідно до ст. 7, 8 або 13, а також їм необхідно невідкладно направити письмове, аргументоване пояснення результатів розгляду справи або рішення по справі.

14.1.5 Організації, які отримують дану інформацію не повинні передавати її іншим особам, крім тих, кому її необхідно знати (до них відносяться працівники НОК, національних федерацій та команд в командних видах спорту), аж поки НАДЦ не оприлюднить ці дані або порушить вимоги ст. 14.3 щодо оприлюднення цих даних.

14.1.6 НАДЦ повинен забезпечити збереження конфіденційної інформації про несприятливий результат аналізу, атиповий результат аналізу та інші порушення антидопінгових правил до моменту їх оприлюднення відповідно до ст.14.3. НАДЦ повинен включити пункти про захист такої конфіденційної інформації у контракти (договори, тощо), що укладаються зі співробітниками чи залученими спеціалістами, а також передбачити процедури розслідування і застосування санкцій у зв’язку з несанкціонованим розголошенням конфіденційної інформації.

14.2 Повідомлення про рішення щодо порушення антидопінгових правил та запит матеріалів справи

14.2.1 Рішення про порушення антидопінгових правил, які було винесено відповідно до статей 7.11, 8.3, 10.4, 10.5, 10.6, 10.12.3 або 13.5 повинні включати докладне обґрунтування даного рішення, включаючи, за необхідності, роз’яснення того, чому не було застосовано найбільш суворе можливе покарання. Якщо рішення складене не англійською або французькою мовами, то НАДЦ повинен подати коротке резюме цього рішення на англійській або французькій мові.

14.2.2 АДО з правом оскаржувати рішення, яке було винесене відповідно до ст.14.2.1, може вимагати надати їй копії всіх матеріалів, що стосуються цього рішення.

14.3 Публічне оприлюднення

14.3.1 Ім’я спортсмена або іншої особи, яку НАДЦ підозрює в скоєнні порушення антидопінгового правила, може бути публічно оприлюднене НАДЦ лише після того, як спортсмен або інша особа отримають повідомлення відповідно до статей 7.3, 7.4, 7.5, 7.6 або 7.7 одночасно з повідомленням у ВАДА та його/її міжнародну федерацію відповідно до ст. 14.1.2.

14.3.2 Не пізніше, ніж через двадцять днів з дати встановлення факту порушення антидопінгових правил рішенням найвищого апеляційного органу згідно з підпунктами 13.2.1 або 13.2.2, або коли не було використано право на апеляцію, або коли відповідно до ст. 8 не було використано право на слухання, або факт можливого порушення антидопінгових правил не оскаржений у встановлений термін іншим способом, НАДЦ зобов’язаний публічно оприлюднити рішення у справі про порушення антидопінгового правила, вказавши вид спорту, порушене антидопінгове правило, ім’я і прізвище спортсмена або іншої особи, яка вчинила порушення, найменування заборонену речовину або заборонений метод і застосовані санкції. НАДЦ також зобов’язаний не пізніше, ніж через двадцять днів з дати винесення найвищим апеляційним органом рішення у справі про порушення антидопінгових правил, публічно оприлюднити зміст такого рішення, вказавши перераховані вище дані.

14.3.3 У усіх випадках, коли за підсумками слухання або апеляційного процесу встановлено, що спортсмен або інша особа не здійснювали порушення антидопінгових правил, рішення може бути публічно обнародуване тільки з відома спортсмена або іншої особи, відносно яких винесена ця ухвала. НАДЦ зобов’язаний докласти усі розумні зусилля для отримання такої згоди і, якщо згода отримана, публічно оприлюднити рішення повністю, або в такій редакції, яку погодив спортсмен чи інша особа.

14.3.4 Публічне обнародування передбачає, як мінімум, обов’язкову публікацію відповідної інформації на веб-сайті НАДЦ і забезпечення доступності публікації на веб-сайті впродовж одного місяця або усього терміну дискваліфікації.

14.3.5 Ні НАДЦ, ні національні федерації або їх співробітники не мають права публічно коментувати будь-яку незакриту справу (ця норма не поширюється на загальний опис процесу і його наукової складової), за винятком випадків реакції на публічні заяви, що приписуються спортсменові, іншій особі або їх представникам.

14.3.6 Положення про обов’язкове публічне обнародування даних, передбачене ст. 14.3.2, не застосовується до випадків, коли спортсмен або інша особа, відносно якої встановлений факт порушення антидопінгових правил, є неповнолітнім. При ухваленні рішення про публічне обнародування інформації у справі, учасником якої є неповнолітній, повинні братися до уваги характер і обставини справи.

14.4 Статистичні звіти
НАДЦ зобов’язаний, як мінімум, щорічно оприлюднити загальний статистичний звіт про свою діяльність в області допинг-контролю, копію якого зобов’язаний надавати ВАДА.

14.5 Збір та розповсюдження даних про допінг-контроль
Для спрощення координування діяльності направленої на планування тестування і попередження необґрунтованого багатократного тестування одних і тих самих спортсменів різними антидопінговими організаціями НАДЦ повинен, використовуючи АДАМС, направляти в координаційний центр ВАДА звіти про усі тестування під час та поза змаганнями спортсменів одразу після проведення такого тестування. Де це обґрунтовано і не суперечить цим правилам ця інформація буде доступна спортсменові і його міжнародній федерації, а також будь-яким іншим антидопінговим організаціям, що мають повноваження проводити тестування.

14.6 Захист персональних даних

14.6.1 НАДЦ має право збирати, зберігати, обробляти і розкривати персональні дані спортсменів та інших осіб, де це необхідно і обґрунтовано, у зв’язку із здійсненням ним антидопінгової діяльності, передбаченої Кодексом і Міжнародними стандартами, зокрема Міжнародним стандартом про захист недоторканості приватного життя і персональних даних і даними Правилами.

14.6.2 Вважається, що будь-який учасник, який надає інформацію, включаючи особисті дані, будь-якій особі відповідно до Правил, погодився відповідно до існуючого законодавства про захист персональних даних, що така інформація може збиратися, оброблятися, оприлюднюватися і використовуватися вказаною особою з метою виконання цих Правил відповідно до Міжнародного стандарту про захист недоторканості приватного життя і персональних даних.

СТАТТЯ 15. ЗАСТОСУВАННЯ І ВИЗНАННЯ РІШЕНЬ

15.1. Не зменшуючи права на апеляцію, яке передбачене ст.13, результати тестувань, слухань або інші остаточні юридично значимі рішення будь-якої сторони, що підписалася, та які відповідають нормам Кодексу і прийняті в межах повноважень цієї сторони, повинні застосовуватися у всьому світі, а також визнаватися і поважатися НАДЦ і національними спортивними федераціями.

15.2. НАДЦ та національні федерації повинні визнавати рішення, прийняті організаціями, що не є сторонами що підписали Кодекс, але чиї Правила не суперечать йому.

15.3 Будь-яке рішення НАДЦ стосовно порушення антидопінгових правил, яке може бути оскаржене відповідно до ст. 13, повинно визнаватися усіма національними федераціями, які в свою чергу повинні зробити все необхідне, щоб це рішення вступило в дію.

СТАТТЯ 16. ВПРОВАДЖЕННЯ ПРАВИЛ ТА ОБОВ’ЯЗКИ НАЦІОНАЛЬНИХ ФЕДЕРАЦІЙ

16.1 Усі національні федерації і їх члени повинні дотримуватися Правил. Правила мають бути включені без змін в правила національних федерацій або прямо, або на них має бути зроблене посилання.

16.2 Національні федерації та інші спортивні організації повинні прописати у своїх правилах, що усі спортсмени, персонал спортсмена, який в якості тренера, педагога, менеджера, агента, технічного персоналу команди, офіційної особи, медичного або парамедичного персоналу бере участь в змаганнях або іншій діяльності, яка організована або проводиться під егідою національної федерації або її членів, усвідомлюють обов’язковість для них даних Правил, а також в якості участі у вказаний діяльності визнають повноваження НАДЦ та інших антидопінгових організацій, які відповідно до кодексу мають повноваження проводити обробку результатів.

16.3 Усі національні федерації повинні звітувати на надавати інформацію щодо порушень антидопінгових правил до НАДЦ та до відповідної міжнародної федерації та співпрацювати під час проведення розслідувань з усіма організаціями, які мають повноваження проводити відповідні розслідування.

16.4 Усі національні федерації повинні мати діючі дисциплінарні положення у своєму статуті щоб застерегти персонал спортсмена, який без обґрунтованих підстав використовує заборонені речовини та заборонені методи, від співпраці зі спортсменами від імені НАДЦ чи національної федерації.

16.5 Національні федерації спільно з НАДЦ повинні проводити освітні семінари з антидопінгової тематики.

СТАТТЯ 17. ТЕРМІН ДАВНОСТІ
Відносно спортсмена або іншої особи не може бути розпочато жодних процедур у зв’язку з порушенням антидопінгових правил, якщо він або вона не були повідомлені про факт порушення антидопінгових правил відповідно до положень ст.7, або якщо не було зроблено розумних спроб здійснити таке повідомлення впродовж десяти років з дати можливого порушення антидопінгових правил.

СТАТТЯ 18. ЗВІТ НАДЦ У ВАДА ПРО ВИКОНАННЯ КОДЕКСУ
Для сприяння проведенню моніторингу НАДЦ повідомляє ВАДА про виконання кодексу на вимогу ради засновників ВАДА, а також, у разі потреби, пояснює причини невиконання кодексу.

СТАТТЯ 19. ОСВІТА
НАДЦ планує, впроваджує, оцінює інформаційні, освітні програми та програми з попередження вживання допінгу в спорті з питань, перерахованих в ст. 18.2 Кодексу та проводить їх моніторинг. Крім цього НАДЦ підтримує та заохочує спортсменів та персонал спортсменів до активної участі в цих програмах.

СТАТТЯ 20. ЗМІНИ ТА ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВИЛ

20.1 Час від часу НАДЦ може змінювати ці Правила.

20.2 Ці Правила необхідно тлумачити як незалежний та автономний текст без посилання на жодний з існуючих законів та статутів.

20.3 Заголовки різних частин та статей цих Правил використовуються лише для зручності та не впливають на зміст положень викладених в них.

20.4 Кодекс та Міжнародні стандарти вважаються невід’ємними частинами цих Правил та у випадку виникнення протиріч мають перевагу.

20.5 Ці Правила були розроблені відповідно до застосовуваних положень Кодексу і повинні тлумачитися відповідно до його положень.

20.6 Коментарі до окремих статей Кодексу включені в текст Правил та використовуються для тлумачення цих Правил.

20.7 Ці Правила вступили в дію.

Правила не застосовуються ретроактивно у справах, розгляд яких не завершився до дати вступу в дію Правил, але наступне береться до уваги:

20.7.1 Порушення антидопінгового правила, яке сталося до дати вступу в дію Правил, вважається “першим порушенням” або „другим порушенням” для цілей накладення санкцій відповідно до ст.10 за порушення, які сталися після вступу правил в дію.

20.7.2 Ретроспективний період, протягом якого попередні порушення беруться до уваги з метою встановлення факту багаторазового порушення відповідно до ст.10.7.5 та строк позовної давності, про яку йдеться в ст. 17 є процесуальними нормами та застосовуються ретроактивно, проте, ст. 17 застосовується ретроактивно лише у випадку, коли строк позовної давності не закінчився до дати вступу в дію Правил. Інакше, будь-яка справа стосовно порушення антидопінгового правила розгляд якої триває на момент вступу Правил в дію та будь-яка справа про порушення антидопінгового правила, яка була представлена на розгляд після вступу в дію Правил повинні розглядатися відповідно до основних Правил, чинних на момент, коли сталося заявлене порушення, якщо тільки орган, який заслуховує справу, не застосує принцип „lex mitior” належним чином відповідно до обставин справи.

20.7.3 Будь-яке порушення відповідно до ст.2.4 (або ненадання інформації, або пропущений тест, як це визначено Міжнародним стандартом для тестування і розслідування), яке сталося до дати вступу в дію Правил, повинно бути перенесене на майбутнє та вважатися офіційним, до закінчення терміну дії, відповідно до Міжнародного стандарту з тестування та розслідувань, але вважатися таким, термін дії якого закінчився через 12 місяців після учинення даного порушення.

СТАТТЯ 21. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ КОДЕКСУ

21.1. Офіційний текст Кодексу має бути затверджений ВАДА і опублікований на англійській і французькій мові. У разі яких-небудь невідповідностей між англійською і французькою версією, то тією, що переважає вважатиметься англійська.

21.2. Примітки, супроводжуючі різні положення Кодексу, покликані допомогти в його інтерпретації.

21.3. Кодекс повинен тлумачитися як незалежний і автономний текст, без посилань на закони і норми, прийняті сторонами, що підписалися, або їх урядами.

21.4. Заголовки, використовувані для різних частин і статей Кодексу, дані виключно для зручності, не є невід’ємною частиною змісту Кодексу і не повинні жодним чином впливати своїм формулюванням на положення Кодексу, до яких вони відносяться.

21.5. Кодекс не має ретроактивної сили відносно справ, по яких рішення не було прийняте до його затвердження та імплементації стороною, що підписалася, через власні правила. Проте порушення антидопінгових правил, що мали місце до Кодексу, продовжуватимуть вважатися “першими порушеннями” або “повторними порушеннями” для визначення санкцій по статті 10 при подальших порушеннях антидопінгових правил після прийняття Кодексу.

21.6. Розділ “Мета, сфера застосування і структура Всесвітньої антидопінгової програми і Кодексу” і Додаток 1 “Визначення” повинні вважатися невід’ємними частинами Кодексу.

СТАТТЯ 22. ДОДАТКОВІ РОЛІ ТА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СПОРТСМЕНІВ ТА ІНШИХ ОСІБ

22.1 Ролі та відповідальності спортсменів

22.1.1 Бути обізнаними з та виконувати дані Антидопінгові правила.

22.1.2 Бути доступними для тестування у будь-який час.

22.1.3 Бути відповідальним в контексті антидопінгу в питаннях того, що вони ковтають та споживають.

22.1.4 Інформувати медичний персонал про свої зобов’язання не вживати заборонених речовин та заборонених методів та брати на себе відповідальність, щоб переконатися, що будь-яке отримане медичне лікування, не порушує дані Анти допінгові правила.

22.1.5 Розкривати будь-яке рішення своїй міжнародній федерації та НАДЦ щодо висновку сторони, яка не підписалася, про порушення спортсменом Антидопінгових правил протягом попередніх десяти років.

22.1.6 Співпрацювати з антидопінговими організаціями, що розслідують порушення антидопінгових правил.

22.2 Ролі та відповідальності персоналу підтримки спортсмена

22.2.1 Бути обізнаними та виконувати дані Антидопінгові правила.

22.2.2 Співпрацювати з програмою тестування спортсмена.

22.2.3 Використовувати свій вплив на цінності та поведінку спортсмена для сприяння антидопінговим питанням.

22.2.4 Розкривати будь-яке рішення своїй міжнародній федерації та НАДЦ щодо висновку сторони, яка не підписалася, про порушення ним Антидопінгових правил протягом попередніх десяти років.

22.2.5 Співпрацювати з антидопінговими організаціями, що розслідують порушення антидопінгових правил.

22.2.6 Персонал підтримки спортсмена не повинен використовувати або володіти будь-якою забороненою речовиною або забороненим методом без чинного обґрунтування.

APPENDIX 1. DEFINITIONS

АДАМС (ADAMS – Anti-Doping Administration & Management System) АДАМС (Система антидопінгового адміністрування і управ- ління) – це система, призначена для керування базою даних, розмі- щеною в інтернеті, шляхом введення, зберігання, поширення даних і складання звітів, розроблена для надання допомоги зацікавленим сторонам і ВАДА в їх антидопінговій діяльності за дотримання зако- нодавства про захист даних.

Анулювання (Disqualification) Див. Наслідки порушення анти- допінгових правил

Антидопінгова організація (Anti-Doping Organization) Сторона, що підписалася, відповідальна за прийняття правил, спрямованих на ініціативність, впровадження і реалізацію будь-якої частини процесу допінг-контролю. Зокрема, антидопінговими організаціями є Між- народний олімпійський комітет, Міжнародний паралімпійський комітет, інші Організатори великих спортивних заходів, які проводять тестування на своїх спортивних заходах, ВАДА, Міжнародні федерації та Національні антидопінгові організації.

Атиповий результат (Atypical Finding) Повідомлення з лабораторії, акредитованої ВАДА, або іншої лабораторії, схваленої ВАДА, про результат, який відповідно до Міжнародного стандарту для лабораторій або відповідними Технічними документами, потребує подальших досліджень, перш ніж визнати його несприятливим результатом аналізу

Атиповий результат за паспортом (Atypical Passport Finding) Висновок, визначений як атиповий результат за паспортом, як описано у відповідних Міжнародних стандартах.

Біологічний паспорт спортсмена (Athlete Biological Passport) Програма і методи збору і узагальнення даних, що реалізуються від- повідно до Міжнародних стандартів тестування і розслідування, а також Міжнародним стандартом для лабораторій.

ВАДА (WADA – World Anti-Doping Agency) Всесвітнє антидопінгове агентство.

Використання (Use) Використання, застосування, вживання в їжу, введення ін’єкційним шляхом, а також застосування будь-яким іншим способом будь-чого, що належить до заборонених субстанцій і заборонених методів.

Відсутність провини або халатності (No Fault or Negligence) Встановлення спортсменом або іншою особою факту, що він або вона не знали або не підозрювали і не могли об’єктивно знати або підозрювати навіть при виявленні обережності, що він або вона використали, або йому чи їй було призначено заборонену субстанцію або заборонений метод, або він чи вона іншим чином порушили антидопінгові правила. Якщо спортсмен не є неповнолітнім, у випадках порушення антидопінових правил за статтею 2.1 спортсмен також повинен показати, як заборонена речовина потрапила до його організму.

Володіння (Possession) Реальне, фізичне володіння або доказове непряме володіння (яке має місце, коли особа має ексклюзивний контроль або має намір здійснити контроль над забороненою субстанцією чи забороненим методом, або приміщеннями, де знаходиться заборонена субстанція чи застосовується заборонений метод). Якщо особа не володіє ексклюзивним контролем, то факт непрямого володіння має місце лише тоді, коли особа знала про наявність забороненої субстанції або забороненого методу і мала намір встановити такий контроль. Порушенням антидопінгових правил на підставі тільки володіння не можуть вважатися випадки, коли особа, володіючи забороненою субстанцією або забороненим методом, до отримання будь-якого повідомлення про порушення антидопінгових правил, зробить конкретні кроки з метою показати, що вона ніколи не мала наміру володіти забороненою субстанцією або забороненим методом, ясно заявивши антидопінговій організації про відмову у володінні. Незважаючи на деякі суперечності в даному визначенні, купівля забороненої субстанції або забороненого методу (в тому числі купівля через електронні або інші засоби) вважається володінням забороненим методом або субстанцією для особи, яка зробила таку покупку.
Примітка. За цим визначенням стероїди, виявлені в автомобілі спортсмена, означатимуть порушення, крім тих випадків, коли спортсмен доведе, що хтось інший користувався його автомобілем. Проте у такому разі антидопінгова організація має встановити, що навіть якщо спортсмен не мав ексклюзивного контролю над автомобілем, він знав про стероїди і мав намір встановити контроль над ними. Таким самим чином, якщо в домашній аптечці спортсмена, до якої мали доступ спортсмен та його дружина, виявлено стероїди, антидопінгова організація має встановити, що спортсмен знав про наявність стероїдів в аптечці і мав намір встановити над ними контроль. Сам акт купівлі забороненої субстанції є володінням, навіть у випадку, коли продукт не доставлено, отримано іншою людиною або відправлено на адресу третьої особи.

Дискваліфікація (Ineligibility) Див. Наслідки порушення анти- допінгових правил.

Допінг-контроль (Doping Control) Всі стадії та процеси, починаючи з планування тестування і закінчуючи остаточним розглядом апеляції, включаючи всі стадії та процеси між ними, такі, як надання інформації про місцезнаходження, збір проб і поводження з ними, лабораторний аналіз, запит на терапевтичне використання, обробка результатів і проведення слухань.

Забруднений продукт (Contaminated Product) Продукт, що містить заборонену субстанцію, яка не вказана на етикетці продукту або в інформації, яку можна отримати шляхом належного пошуку в інтернеті.

Заборонена речовина (Prohibited Substance) Будь-яка речовина або клас речовин, наведених в Забороненому списку.

Заборонений метод (Prohibited Method) Будь-який метод, включений до Забороненого списку.

Заборонений список (Prohibited List) Список, що встановлює перелік заборонених речовин і заборонених методів.

Змагальний період (In-Competition) Якщо інше не зазначено в правилах Міжнародної федерації або керівного органу відповідного спортивного заходу, «змагальний період» означає період, що починається за дванадцять годин до змагань, в якому спортсмен заявлений на участь, до кінця змагання і процесу збору проб, що відноситься до даного змагання.
Примітка. Міжнародна федерація або керівний орган спортивного заходу може встановити «змагальний період», що відрізняється від періоду проведення спортивного заходу.

Змагання (Competition) Одинична гонка, матч, гра або одиничне спортивне змагання – наприклад, баскетбольний матч або фінал забігу на 100 метрів на Олімпійських іграх. Для багатоетапних гонок та інших спортивних змагань, де призи розігруються щодня або з іншими проміжками, відмінності між змаганням і спортивним заходом встановлюватимуться відповідно до правил, Міжнародної федерації.

Індивідуальний вид спорту (Individual Sport) Будь-який вид спорту, який не є командним.

Істотне сприяння (Substantial Assistance) Згідно зі статтею 10.6.1, особа, що істотно сприяє, повинна: 1) письмово з власним підписом надати інформацію, що стосується порушення антидопінгових правил, якою вона володіє; 2) повною мірою сприяти розслідуванню та офіційному розгляду будь-якого випадку, пов’язаного з цією ін- формацією, включаючи, наприклад, надання свідчень на слуханнях, якщо надійде відповідний запит від антидопінгової організації або комісії, яка проводить слухання. Надана інформація має заслуговувати на довіру і бути важливою для розслідування випадку, за яким було порушено справу, або, якщо справу ще не порушено, має надати достатні підстави для порушення такої справи.

Кодекс (Code) Всесвітній антидопінговий кодекс.

Командний вид спорту (Team Sport) Вид спорту, в якому дозволена заміна учасників команд під час змагань.

Конвенція ЮНЕСКО (UNESCO Convention) Міжнародна Конвенція „Про боротьбу з допінгом в спорті”, прийнята 33-ю сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО 19 жовтня 2005 року, включаючи поправки, прийняті державами-учасниками Конвенції, а також Конференцією сторін Міжнародної Конвенції „Про боротьбу з допінгом в спорті”.

Маркер (Marker) Складна субстанція, група таких субстанцій або біологічних змінних параметрів, які свідчать про використання забороненої субстанції або забороненого методу.

Метаболіт (Metabolite) Будь-яка субстанція, що утворилася в процесі біотрансформації.

Міжнародна спортивна подія (International Event) Спортивний захід або змагання, керівним органом якого є Міжнародний олімпійський комітет, Міжнародний паралімпійський комітет, Міжнародна федерація, Організатор великого спортивного заходу або інша міжнародна спортивна організація, або вказані організації призначають технічний персонал на спортивний захід.

Міжнародний стандарт (International Standard) Стандарт, затверджений ВАДА на підтримку Кодексу. Відповідність Міжнародному стандарту (на відміну від іншого альтернативного стандарту, практики або процедури), повинно слугувати достатньою підставою для встановлення того факту, що процедури, вказані в Міжнародному стандарті, проведені належним чином. Міжнародні стандарти мають включати будь-які технічні документи, видані відповідно до Міжнародного стандарту.

Наслідки порушення антидопінгових правил, „Наслідки” (Consequences of Anti-Doping Rules Violations, Consequences) Порушення спортсменом або іншою особою антидопінгових правил можуть спричинити одне або більше з наступних наслідків: а) анулювання – відміна результатів спортсмена в певному змаганні або в спортивному заході з вилученням усіх нагород, очок і призів; б) дискваліфікація – відсторонення в зв’язку з порушенням антидопінгових правил на певний строк від участі в будь-яких змаганнях, або іншій діяльності, або відмова в наданні фінансування, як це передбачено в статті 10.12.1; в) тимчасове відсторонення – недопущення спортсмена або іншої особи тимчасово від участі в змаганнях або діяльності до винесення остаточного рішення на слуханнях, що проводяться відповідно до статті 8; г) фінансові наслідки – фінансові санкції, які накладаються за порушення антидопінгових правил або для відшкодування витрат, пов’язаних з порушенням антидопінгових правил; д) публічне оприлюднення або публічна звітність – поширення або оприлюднення інформації для широкої громадськості або осіб, крім тих осіб, які мають право на оголошене раніше повідомлення відповідно до статті 14. До команд в командних видах спорту також можуть застосовуватися наслідки, як це передбачено статтею 11.

Національна антидопінгова організація (National Anti-Doping Organization) Організація, визначена кожною країною, яка має повноваження і відповідає за прийняття та реалізацію антидопінгових правил, здійснення збору проб, обробку результатів тестування, проведення слухань на національному рівні. Якщо це призначення не було зроблено компетентними органами державної влади, такою структурою мають бути Національний олімпійський комітет або уповноважена ним організація.

Національний спортивний захід (National Event) Спортивний захід або змагання, в якому беруть участь спортсмени міжнародного або національного рівня, що не є Міжнародною спортивною подією.

Національний олімпійський комітет (National Olympic Committee) Організація, визнана Міжнародним олімпійським комітетом. Визначення «Національний олімпійський комітет» стосується також національних спортивних конфедерацій у тих країнах, де функції Національного олімпійського комітету по боротьбі з допінгом в спорті беруть на себе Національні спортивні конфедерації.

Незначна провина або недбалість (No Significant Fault or Negligence) Встановлення спортсменом або іншою особою фактів, що його або її провина або недбалість при розгляді в цілому обставин справи, а також зважаючи на критерії «відсутності провини або недбалості», є незначною по відношенню до порушення антидопінгових правил. Якщо спортсмен не є неповнолітнім, то у випадках порушення антидопінгових правил за статтею 2.1 спортсмен також зобов’язаний показати, як заборонена субстанція потрапила до його або її організму.
Примітка. Для каннабіноїдів спортсмен може встановити незначну провину або халатність, чітко довівши, що контекст використання не був пов’язаний зі спортивним виступом.

Неповнолітній (Minor) Фізична особа, яка не досягла 18 років.

Несприятливий результат аналізу (Adverse Analytical Finding) Висновок з лабораторії, акредитованої ВАДА, або іншої, схваленої ВАДА лабораторії, що відповідно до Міжнародного стандарту для лабораторій і відповідних технічних документів у пробі виявлено наявність забороненої субстанції, або її метаболітів, або маркерів (включно з підвищеною кількістю ендогенних субстанцій), або отримано докази використання забороненого методу.

Несприятливий результат по паспорту (Adverse Passport Finding) Висновок, визначений як несприятливий результат по паспорту, як це передбачено відповідним Міжнародним стандартом.

Об’єкти спортивного заходу (Event Venues) Об’єкти, визначені такими керівною організацією спортивного заходу.

Особлива речовина (Specified Substance) Див. статтю 4.2.2.

Організатор великого спортивного заходу (Major Event Organizations) Континентальні асоціації Національних олімпійських комітетів та інші міжнародні організації, що об’єднують декілька видів спорту і виступають як керівні органи для континентальних, регіональних та інших Міжнародних спортивних заходів.

Особа (Person) Фізична особа або організація, чи інша юридична особа.

Період проведення змагань (Event Period) Час між початком і закінченням спортивного заходу, як встановлено керівною організацією.

Персонал спортсмена (Athlete Support Personnel) Будь-який тренер, інструктор, менеджер, агент, технічний персонал команди, офіційна особа, медичний, парамедичний персонал, один з батьків чи будь-яка інша особа, яка працює зі спортсменом, лікує або допомагає спортсмену при підготовці й участі в спортивних змаганнях.

Позазмагальний (Out-of-Competition) Будь-який період, який не є змагальним періодом.

Попередні слухання (Provisional Hearing) Термінові скорочені слухання, передбачені статтею 7.9, які проводяться перед слуханням за статтею 8, дають спортсмену можливість отримати повідомлення і бути почутим або в усній, або у письмовій формі.
Примітка. Попередні слухання – тільки перший (попередній) етап, який може не передбачати повного розгляду фактів справи. Після попередніх слухань у спортсмена залишається право запитати наступні повні слухання по суті справи. „Прискорені слухання”, в тому контексті, в якому вони вказані в статті 7.9, навпаки, передбачають повні слухання по суті справи, що проводяться прискорено.

Призначення (Administration) Надання, постачання, контроль, сприяння, інший вид участі у використанні або спробі використання іншою особою забороненої субстанції або забороненого методу. Проте дане визначення не поширюється на добросовісні дії медичного персоналу по використанню забороненої субстанції або забороненого методу з реальною терапевтичною метою, що підтверджена відповідними документами або з іншим прийнятним поясненням. Також воно не поширюється на дію із забороненими субстанціями, які не заборонені при позазмагальному тестуванні, якщо тільки обставини в цілому не вказують на те, що заборонені субстанції не призначалися для використання з реальною терапевтичною метою, що підтверджується відповідними документами, або були спрямовані на покращення спортивних результатів.

Проба або Зразок (Sample or Specimen) Будь-який біологічний матеріал, що збирається з метою допінг-контролю.
Примітка. Інколи заявляється, що збір проб крові суперечить дог- матам деяких релігійних або культурних груп. Встановлено, що для таких заяв немає жодних підстав.

Провина (Fault) Будь-яке порушення обов’язку або будь-яка відсутність пильності, що відповідає певній ситуації. Фактори, які повинні прийматися до уваги при оцінці ступеня провини спортсмена або іншої особи, включно, наприклад, досвід спортсмена або іншої особи, чи є спортсмен або інша особа неповнолітнім, особливі обставини, такі як інвалідність, ступінь ризику, який повинен був усвідомлений спортсменом, рівень пильності, який спортсмен повинен був проявити, і розслідування, яке спортсмен повинен був провести стосовно встановлення ступеня можливого ризику. При оцінці провини спортсмена або іншої особи обставини мають бути визначеними і такими, що стосуються справи, для пояснення відступу спортсмена або іншої особи від очікуваного стандарту поведінки. Наприклад, те, що спортсмен втратив можливість заробляти кошти протягом строку дискваліфікації, або що у спортсмена залишається мало часу для продовження кар’єри, або розклад спортивного календарю не вважатиметься таким, що стосується справи, який буде прийматися до уваги при скороченні строку дискваліфікації за статтею 10.5.1 або 10.5.2.
Примітка. Критерій оцінки ступеня провини спортсмена однаковий для всіх статей, де провина приймається до уваги. Проте відповідно до статті 10.5.2 не допускається скорочення санкції, тільки якщо при визначенні ступеня провини не було висновку, що з боку спортсмена або іншої особи відбулася незначна провина або недбалість.

Програма незалежних спостерігачів (Independent Observer Program) Група спостерігачів під егідою ВАДА, яка спостерігає і надає рекомендації стосовно процесу допінг-контролю на визначених спортивних заходах, а також надає звіт про свої спостереження.

Публічне обнародування або публічний звіт (Publicly Disclose or Publicly Report) див. Наслідки порушень антидопінгових правил.

Регіональна антидопінгова організація (Regional Anti-Doping Organization) Регіональна організація, уповноважена країнами – учасниками координувати і реалізовувати делеговані їй області національних антидопінгових програм, що може включати адаптацію та імплементацію антидопінгових правил, планування і збір проб, обробку результатів, розгляд запитів на ТВ, проведення слухань, проведення освітніх програм на регіональному рівні.

Реєстрований пул тестування (Registered Testing Pool) Список, що складається окремо кожною Міжнародною федерацією на міжнародному рівні та Національною антидопінговою організацією на національному рівні. Даний список складається з елітних спортсменів, які підлягають змагальному і позазмагальному тестуванню, що є частиною плану збору проб даної Міжнародної федерації або Національної антидопінгової організації, які в зв’язку з цим повинні надавати інформацію про своє місцезнаходження відповідно до статті 5.6 і Міжнародному стандарту з тестування і розслідування.

Розповсюдження (Trafficking) Продаж, передача, транспортування, пересилання, доставка або роздача (або володіння для однієї з цих цілей) заборонених субстанцій або забороненого методу (або безпосередньо, або через електронні або інші засоби) спортсменом, персоналом спортсмена чи будь-якою іншою особою, що знаходиться під юрисдикцією антидопінгової організації, будь-якій третій стороні. Проте дане визначення не поширюється на добросовісні дії медичного персоналу по використанню забороненої субстанції з реальною терапевтичною метою, що підтверджується відповідними документами або має інше прийнятне пояснення. Також воно не поширюється на дії із забороненими субстанціями, які не заборонені при поза змагальному тестуванні, якщо тільки обставини в цілому не вказують на те, що заборонені субстанції не призначались для використання з реальною терапевтичною метою, підтвердженою відповідними документами, або були направлені на покращення спортивних результатів.

САС (Court of Arbitration for Sport) Спортивний арбітражний суд.

Спортивний захід (Event) Серія окремих змагань, що проводяться разом однією керівною організацією (наприклад, Олімпійські ігри, чемпіонати світу FINA або Панамериканські ігри).

Спортсмен (Athlete) Будь-яка особа, яка займається спортом на міжнародному (як це встановлено кожною Міжнародною федерацією) або національному рівні (як це встановлено кожною Національною антидопінговою організацією). Антидопінгова організація має право на власний розгляд застосовувати антидопінгові правила до спортсмена, який не є спортсменом ні міжнародного, ні національного рівня, поширюючи визначення „спортсмен” і на них. Стосовно спортсменів, які не є спортсменами ні міжнародного, ні національного рівня, антидопінгова організація може діяти наступним чином: скоротити тестування або не проводити тестування взагалі, аналізувати проби не на весь перелік заборонених субстанцій; вимагати на- дання меншої кількості інформації про місцезнаходження або взагалі не вимагати її надання; не вимагати завчасного подання запитів на ТВ. Проте якщо спортсмен, який перебуває під юрисдикцією антидопінгової організації і виступає на рівні нижче міжнародного і національного, вчиняє порушення антидопінгових правил, передбачене статтями 2.1, 2.3 або 2.5, до нього застосовуються наслідки, передбачені Кодексом (крім статті 14.3.2). Для цілей статті 2.8 і статті 2.9, а також для проведення інформаційних і освітніх програм спортсменом є будь-яка особа, що займається спортом під юрисдикцією будь-якої сторони, що підписалася, уряду або іншої спортивної організації, що прийняла Кодекс.
Примітка. Дане визначення чітко встановлює, що всі спортсмени міжнародного або національного рівня, підпадають під дію антидо- пінгових правил, викладених у Кодексі, причому в антидопінгових правилах Міжнародних федерацій і Національних антидопінгових організацій повинно бути чітко вказано, що розуміється під „міжнародним рівнем» і „національним рівнем». Також дане визначення дозволяє кожній Національній антидопіновій організації, за бажанням, охоплювати своєю антидопінговою програмою не тільки спортсменів міжнародного і національного рівня, але й учасників змагань більш нижчого рівня, а також тих, хто займається фітнесом і взагалі не змагається. Національна антидопінгова організація може, наприклад, прийняти рішення протестувати спортсменів-аматорів, але не вимагати від них завчасної подачі запитів на ТВ. Але порушення антидопінгових правил, що виявилося у несприятливому результаті аналізу або фальсифікації, спричинить всі наслідки, передбачені Кодексом (за виключенням статті 14.3.2). Рішення про те, чи застосовувати наслідки до спортсменів-аматорів, які займаються фітнесом, але не змагаються, приймає сама Національна антидопінгова організація. Так само організатор великого спортивного заходу, що проводить спортивний захід тільки для ветеранів, може прийняти рішення протестувати всіх учасників, але не аналізувати проби на весь перелік заборонених субстанцій. Учасники змагань всіх рівнів повинні мати перевагу в отриманні інформації та освіти в сфері боротьби з допінгом.

Спортсмен національного рівня (National-Level Athlete) Спортсмени, які змагаються на національному рівні, як визначено кожною Національною анти допінговою організацією, відповідно до Міжнародного стандарту з тестування і розслідування.

Спортсмен міжнародного рівня (International-Level Athlete) Спортсмени, які змагаються на міжнародному рівні, як це визначено кожною Міжнародною федерацією, відповідно до Міжнародних стандартів з тестування і розслідування.

Спроба (Attempt) Навмисна участь у діях, що є значущою ланкою в діяльності, спрямованої в кінцевому підсумку на порушення антидопінгових правил. Умовою того, що порушення антидопінгових правил не вважатиметься таким тільки на підставі спроби порушення, буде відмова від участі в спробі до того, як про неї стане відомо третій стороні, не залученій до спроби.

Сторони, що підписалися (Signatories) Організації, що підписали Кодекс і погодилися дотримувати викладені в ньому принципи й правила відповідно до статті 23.

Сувора відповідальність (Strict Liability) Правило, що передбачає, що відповідно до статті 2.1 та 2.2 антидопінговій організації немає необхідності доводити факт наміру, провини, недбалості або усвідомленого використання спортсменом з метою встановлення антидопінгових правил.

Терапевтичне використання (TUE) Дозвіл на терапевтичне використання, передбачений статтею 4.4.

Тестування (Testing) Частина процесу допінг-контролю, що включає складання плану збору проб, збір проб, поводження з ними, а також доставку проб до лабораторії.

Тимчасове відсторонення (Provisional Suspension) Див. Наслідки порушення антидопінгових правил.

Учасник (Participant) Будь-який спортсмен або персонал спортсмена.

Фальсифікація (Tampering) Зміна з незаконною метою і/або незаконним способом; незаконний вплив; незаконне втручання; перешкода; введення в оману; шахрайство з метою зміни результатів; перешкода проведенню загальних процедур.

Фінансові санкції (Financial Consequences) Див. Наслідки порушення антидопінгових правил.

Цільове тестування (Target Testing) Відбір певних спортсменів для тестування, заснований на критеріях, встановлених Міжнародних стандартом з тестування і розслідування.